Думка. “Квіри проти геїв”. Як радикальні квір-активісти просто зараз «стирають» геїв і лесбійок

24 серпня в офіційному онлайн-журналі Інституту Візерспуна (The Witherspoon Institute) The Public Discourse з’явилася публікація, написана Гленном Стентоном (Glenn T. Stanton), під назвою «Гей-прайд 2026: лідери зізналися, що втратили контроль над своїм рухом» (Gay Pride 2026: Leaders Confessed Losing Control of Their Movement). Автор статті стверджує, що у 2026 році відомі ранні діячі руху (зокрема, Ендрю Салліван і Метью Вайнс) публічно висловили розчарування й занепокоєння щодо того, у якому напрямку розвивається рух. На їхню думку, початкову боротьбу за права гомосексуальних людей (LGB) витісняє радикальніший квір- і транс-порядок денний (TQ+).

Цей матеріал є стислим переказом Doberman Media оригінальної статті, а її повну версію ви можете прочитати за цим посиланням.

В американській спільноті за права сексуальних меншин намітилася глибока криза ідентичності, яка охоплює весь світ. Кілька впливових лідерів та ідеологів руху, які стояли біля витоків легалізації одностатевих шлюбів, публічно заявили, що втратили контроль над порядком денним, який тепер повністю визначають радикальні квір-активісти. На їхню думку, боротьба за рівноправ’я гомосексуалів фактично призвела до їхнього «стирання» через заперечення біологічної статі новою гендерною теорією.

Ветерани руху заявляють про «стирання» геїв і лесбійок

Одним із перших про кризу висловився публіцист Ендрю Салліван, який ще 1989 року опублікував перша серйозна пропозиція щодо легалізації одностатевих союзів. Його ідея полягала в тому, що інтеграція гей-пар у традиційний інститут сім’ї стабілізує суспільство та знизить рівень радикалізму. Салліван зізнався, що вражений тим, як швидко після 2015 року почалося руйнування первісних засад ЛГБТ-руху.

За словами Саллівана, квір-активісти непомітно змінили значення слова «гей». Тепер воно означає не потяг до своєї біологічної статі (same-sex attraction), а потяг до свого «гендеру» (same-gender attraction). Слово «чоловік» у новому трактуванні охоплює людей із маткою та вагіною, що позбавляє класичне поняття гомосексуальності будь-якого фізіологічного сенсу.

«Ніхто не збирав пресконференцію, щоб оголосити, що після 2015 року (коли Верховний суд США легалізував одностатеві шлюби) рух за права геїв повністю змінив свою сутність. Але факт залишається фактом: тепер рухом керують “квіри”»

Ендрю Салліван, есе 2023 року

Останньою краплею для Саллівана стала офіційна заява мера Нью-Йорка Зорана Мамдані від 1 червня 2026 року. У своєму прайд-зверненні посадовець згадав виключно «квір- і транслюдей», повністю оминувши абревіатуру LGB (лесбійки, геї, бісексуали). Салліван констатував: «Ось де ми опинилися… Нас відкинуло на 20 років назад».

«Я гей, а не квір»

Наприкінці червня 2026 року до дискусії долучився молодший активіст Метью Вайнз, автор впливової книги 2014 року «Бог і християнин-гей». У своїй колонці для The New York Times під назвою «Я гей, а не квір. Це важливо» Вайнз заявив, що концепція «квір» (літера Q в абревіатурі) повністю витісняє геїв (літеру G).

Читати за темою: «Я гей, а не квір». The New York Times опублікувала есе про термінологію, яке розізлило (і надихнуло) активістів

На думку Вайнза, між поміркованими гомосексуалами та радикальними квір-активістами точиться повноцінна «світоглядна війна». У той час як класичний рух LGB наполягав на вродженості сексуальної орієнтації («born this way»), квір-активісти вбачають у ній лише частину загального протесту проти соціальних норм.

Вайнз відкрито побоюється, що відмова від біологічної бінарності ставить під загрозу правовий статус одностатевих шлюбів. Якщо біологічна стать не є реальною, то сама концепція «одностатевого» союзу втрачає правове підґрунтя. Через цю позицію Вайнз уже зазнав жорсткої критики з боку великих профільних квір-видань, таких як The Advocate і The Washington Blade.

Чому гасло «Born This Way» («Народжений таким») відходить у минуле

Ідея про вроджену природу гомосексуальності, яка тривалий час слугувала головним аргументом у боротьбі за громадянські права, більше не визнається провідними активістами.

Дослідниця Ліза Даймонд у виступі на TED ще 2018 року закликала відмовитися від тези «Born This Way», назвавши її неефективною для досягнення рівності. Наукові дані також не підтвердили цю теорію: у 2019 році масштабне генетичне дослідження вчених із MIT і Гарварду довело, що «гей-гена» не існує.

Журналістка The New York Times Лідія Полгрін також відкинула аргумент про вродженість гомосексуальності, назвавши його спрощенням, яке позбавляє людей можливості «сексуального винахідництва». Замість концепції фіксованої орієнтації в сучасному активізмі домінує «теорія сексуальної конфігурації», що передбачає абсолютну гнучкість і плинність ідентичності.

Читати за темою: Думка. Я гей, а не квір: чому я маю повне право не вчити нові терміни, не розбиратися у вашому новоязі й жити щасливо без вашого схвалення

У чому суть антропологічного конфлікту

Аналітики вказують, що конфлікт усередині руху закладений у самій його структурі. Літери L, G і B (лесбійки, геї та бісексуали) логічно спираються на статеву бінарність (чоловічу та жіночу), оскільки потяг до своєї або протилежної статі неможливий без визнання біологічної реальності статі. Водночас літера Q (квір) і численні нові гендерні ідентичності створені саме для руйнування цієї бінарності.

Через це заперечення біологічних відмінностей традиційна жіноча гомосексуальність фактично вимивається з порядку денного. З 2021 року в американському дискурсі твердження про «вимирання традиційних лесбійок» нерідко таврують як трансфобні.