Спецслужби США десятиліттями вчилися приймати ЛГБТ-офіцерів до ЦРУ, але за Трампа ця система зруйнувалася за кілька тижнів

ЦРУ протягом семи десятиліть пройшло шлях від чисток серед офіцерів-ЛГБТ до їх підтримки — аж поки друга адміністрація Трампа не почала згортати цю роботу.

Наприкінці Другої світової війни відкритий гей та офіцер Управління стратегічних служб (УСС) Кармел Оффі успішно провів дві надскладні операції з вивезення німецьких учених і дипломатів із радянської зони окупації. Лише за кілька років Оффі, який став одним із перших штатних співробітників новоствореного Центрального розвідувального управління (ЦРУ), був звільнений виключно через свою сексуальну орієнтацію. Він став однією з перших жертв масштабної державної кампанії з очищення федеральних відомств від геїв, лесбійок, бісексуалів і трансгендерних людей, яку історики пізніше назвуть «Лавандовою панікою» (Lavender Scare).

Протягом наступних семи десятиліть ЦРУ пройшло величезний і болісний шлях: від систематичного переслідування ЛГБТ-співробітників та їх звільнення до активного рекрутингу, публічного визнання їхніх заслуг і надання повного пакета соціальних гарантій їхнім партнерам. Однак сьогодні цей історичний перехід зіткнувся з безпрецедентним розворотом.

З приходом другої адміністрації Дональда Трампа у 2025 році американська розвідувальна спільнота розпочала стрімкий демонтаж усієї інфраструктури різноманіття та інклюзивності, фактично повертаючись до практик виключення й підозріливості.

У двох словах. Що відбувається?

• Історичний компроміс зруйновано. Протягом 70 років ЦРУ рухалося в напрямку визнання прав ЛГБТ-офіцерів: від переслідувань доби маккартизму до «мовчазної згоди» у 1970–1980-х роках і, нарешті, до повної юридичної рівності у 2010-х.
• Нова хвиля обмежень. Із січня 2025 року укази Трампа ліквідували програми підтримки різноманіття (DEI). У ЦРУ заборонили діяльність правозахисної асоціації співробітників ANGLE, Pride-заходи й навіть використання займенників у корпоративних підписах.
• Трансгендерні офіцери під ударом. Запроваджено заборону на користування туалетами, що відповідають гендерній ідентичності. Скасування небінарних маркерів у паспортах змушує офіцерів під прикриттям використовувати документи, що не відповідають їхній зовнішності, а це безпосередньо загрожує їхній безпеці та операціям ЦРУ.
• Масові звільнення. Директорка Національної розвідки Тулсі Габбард у лютому 2025 року звільнила 100 трансгендерних співробітників спецслужб (зокрема трьох офіцерів ЦРУ) за участь у закритому чаті. У відомстві зростають побоювання щодо початку нової повномасштабної «Лавандової паніки».

Частина I: Епоха переслідувань і «тихої» служби (1941–1980)

«Лавандова паніка» та детектори брехні (1941–1960)

У роки Другої світової війни американські спецслужби, які відчували гостру нестачу кадрів, практично не цікавилися особистим життям своїх співробітників в УСС або військовій розвідці. Однак після закінчення війни ставлення різко змінилося. Керівництво розвідувальної спільноти дійшло висновку, що гомосексуальність є критичною вразливістю. Логіка була простою: співробітники, які приховують свою орієнтацію, нібито є легкою мішенню для шантажу з боку іноземних розвідок, які можуть змусити їх видавати державні секрети.

• У 1948 році ЦРУ запровадило практику регулярних перевірок на поліграфі, до яких було включено прямі запитання про гомосексуальні контакти з метою виявлення й подальшого звільнення таких працівників.
• У квітні 1953 року президент Дуайт Ейзенхауер підписав Виконавчий указ № 10450. Цей документ офіційно закріпив, що «сексуальна перверсія» є прямою підставою для відмови в доступі до секретної інформації.

Відтоді переслідування набуло системного характеру. Сотні кар’єр було зруйновано, а життя скалічено на підставі самих лише чуток, підозр або зізнань, вирваних під надзвичайно сильним психологічним тиском під час перевірок на детекторі брехні.

Служба в тиші (1960–1980)

У 1960-х і 1970-х роках ставлення ЦРУ до ЛГБТ-співробітників почало поступово — хоча вкрай непослідовно й неофіційно — пом’якшуватися. Пройти перевірку під час прийняття на роботу стало дещо легше, однак відкрита гомосексуальність усе ще залишалася безумовною підставою для дискваліфікації.

У самому агентстві точилися запеклі суперечки про те, чи повинно зізнання в гомосексуальності під час перевірки на поліграфі автоматично призводити до звільнення. Частина керівництва виступала за прагматичніший підхід, що нагадував неофіційну формулу «не запитуй, не кажи». Джордж Буш-старший, який очолював ЦРУ в 1976–1977 роках, став першим директором Центральної розвідки, який відкрито засумнівався в доцільності звільнення ЛГБТ-офіцерів, поставивши під сумнів стару тезу про те, що їхня сексуальна орієнтація сама собою робить їх уразливими до шантажу.

У 1967 році під тиском Конгресу з медичних анкет для державної служби було вилучено запитання про «гомосексуальні схильності». Проте ЦРУ проігнорувало цю рекомендацію і продовжувало ставити це запитання під час власних медичних оглядів і перевірок на поліграфі. Як згадував один із ветеранів служби з 30-річним стажем, у цей період уже можна було намагатися оскаржити рекомендації управління безпеки щодо звільнення геїв, хоча офіційно сексуальна орієнтація залишалася законною підставою для розірвання контракту аж до 1990-х років.

Частина II: Розколоте відомство та перші перемоги (1980–2013)

Боротьба на два фронти (1980–1995)

Цей період відзначався глибокими внутрішніми суперечностями. З одного боку, офіційні правила ставали гнучкішими. Згідно з директивою директора ЦРУ від 1980 року, гомосексуальність мала враховуватися лише як один із чинників під час оцінювання стабільності співробітника та його вразливості до тиску, але сама по собі («in and of itself») більше не перешкоджала допуску до особливо секретної інформації (SCI).

З іншого боку, на практиці жорсткі звільнення тривали. У 1982 році з ЦРУ звільнили офіцера з видатними характеристиками після того, як він чесно зізнався у своїй орієнтації під час перевірки на поліграфі. Це призвело до десятиліття судових розглядів, що дійшли до Верховного суду США, який зрештою підтвердив право директора ЦРУ звільняти співробітників з міркувань національної безпеки. У період із 1985 до 1992 року федеральні суди регулярно ставали на бік ЦРУ, підтверджуючи законність відмов у наданні допуску до державної таємниці ЛГБТ-кандидатам.

Атмосфера у відомстві залишалася ворожою, через що майже всі ЛГБТ-офіцери приховували своє особисте життя, побоюючись негайного звільнення. Водночас класичний аргумент про «загрозу шантажу» стрімко втрачав сенс: у міру того як дедалі більше людей здійснювали камінг-аут, іноземні розвідки мали дедалі менше важелів тиску на них.

Епоха Клінтона та створення ANGLE (1995–2013)

Справжній прорив стався в середині 1990-х років.

• У 1995 році президент Білл Клінтон підписав Виконавчий указ № 12968, який забороняв відмовляти в допуску до секретної роботи на підставі сексуальної орієнтації.
• У 1998 році його наступний Виконавчий указ № 13087 повністю заборонив дискримінацію ЛГБТ-громадян у будь-яких структурах федерального уряду.

ЦРУ було змушене скоригувати свої кадрові інструкції. Уперше в історії офіцери отримали принципову можливість служити відкрито. Єдиною умовою залишалася відсутність ознак «нерозсудливої поведінки, безвідповідальності або емоційної нестабільності».

У 1996 році група співробітників на чолі з Трейс Баллард заснувала асоціацію ANGLE (Agency Network for Gay, Lesbian, Bisexual, and Transgender Officers and Allies). Створення цієї групи спочатку викликало серйозне занепокоєння в консервативного керівництва ЦРУ. Самі ЛГБТ-офіцери теж побоювалися, що вступ до ANGLE може спричинити покарання за те, що вони приховували інформацію під час попередніх перевірок.

Крім того, серйозною перешкодою залишався ухвалений у 1996 році Закон про захист шлюбу (DOMA), який забороняв федеральному уряду визнавати одностатеві союзи. Через це партнери співробітників ЦРУ не мали права на медичне страхування та сімейні виплати.

Ситуація почала змінюватися наприкінці 2000-х років:

• У 2009 році Управління кадрової служби США (OPM) додало «гендерну ідентичність» до переліку захищених категорій.
• У 2011 році OPM уперше офіційно затвердило регламент трансгендерного переходу на робочому місці в державних установах.
• У червні 2013 року Джулія Керлі за підтримки керівництва ЦРУ стала першою трансгендерною офіцеркою, яка успішно й відкрито здійснила перехід усередині агентства.
• У червні 2013 року Верховний суд США у справі United States v. Windsor визнав DOMA неконституційним, що дало змогу ЦРУ нарешті зрівняти в правах і пільгах сім'ї всіх своїх співробітників.

Частина III: Від визнання до заборони (2013–2026)

«Золота доба» інклюзії (2013–2017)

Рішення Верховного суду у справі Обергефелл проти Годжеса у 2015 році, легалізувавши одностатеві шлюби на всій території США, остаточно усунуло юридичні суперечності. Це суттєво спростило роботу ЛГБТ-співробітників за кордоном: їхнє подружжя почало отримувати стандартні дипломатичні візи та виплати, хоча в деяких консервативних країнах їм усе ще доводилося стикатися з відмовами у візах або вимогою залишати країну кожні три місяці.

За директора ЦРУ Джона Бреннана (2013–2017) інклюзивність стала частиною офіційного бренду агентства.

• У 2014 році Бреннан ініціював масштабне дослідження, яке показало, що ЛГБТ-співробітники досі відчувають прихований тиск і бояться розкривати свою ідентичність задля просування по службі.
• У 2016 році було затверджено трирічну стратегію різноманіття, яка визначила ЛГБТ-спільноту пріоритетною групою для наймання.
• ЦРУ випустило офіційний документальний фільм «ANGLE of Ascent», що розповідає про зміни у внутрішній культурі відомства.

Перша адміністрація Трампа (2017–2021)

Із приходом Трампа у 2017 році публічну підтримку ЛГБТ-спільноти в державних органах було згорнуто. Державний департамент оперативно видалив зі свого сайту вибачення перед жертвами «Лавандової паніки» минулих років, а генеральний прокурор Джефф Сешнс скасував положення про захист трансгендерних працівників.

У ЦРУ ЛГБТ-співробітники вирішили знизити свою публічну активність. Проте інституційна база (офіс різноманіття, тренінги та група ANGLE) продовжувала функціонувати. Коли в липні 2017 року Трамп оголосив про заборону трансгендерним людям служити в армії, офіцери ЦРУ направили керівництву меморандум, у якому попередили, що заборона зашкодить національній безпеці через втрату військових фахівців із рідкісними мовними й технічними навичками, прикомандированих до розвідки. Із приходом президента Джо Байдена у 2021 році цю заборону було тимчасово скасовано, а всі програми інклюзивності та медичного забезпечення — повністю відновлено.

Частина IV: Новий поворот. 2025 рік і далі

У січні 2025 року, одразу після повернення до Білого дому, Дональд Трамп підписав Виконавчий указ № 14151, який передбачав негайне припинення будь-яких програм підтримки різноманіття, рівності та інклюзивності (DEI) у федеральному уряді. Асоціацію ANGLE, що проіснувала майже 30 років, було офіційно заборонено.

У ЦРУ почалися стрімкі зміни:

1. Кадрові чистки. Усіх співробітників, тимчасово прикомандированих до закритого Офісу різноманіття та інклюзивності, відправили в адміністративну відпустку або звільнили. У лютому 2025 року федеральний суд підтвердив право директора ЦРУ звільняти співробітників за спрощеною процедурою без права на апеляцію. Роботу втратили щонайменше 51 співробітник ЦРУ та Офісу директора Національної розвідки (ODNI). Усередині агентства поширилися панічні чутки про існування списків осіб, які будь-коли брали участь у діяльності ANGLE.
2. Цензура та побутові обмеження. ЦРУ повністю очистило свій сайт від згадок про ЛГБТ-тематику, заборонило проведення заходів у межах Місяця гордості та заборонило зазначати гендерні займенники в робочих листах.
3. Удар по трансгендерних співробітниках. Виконавчий указ № 14168 зобов’язав держслужбовців користуватися лише тими вбиральнями, які відповідають їхній біологічній статі, зафіксованій при народженні. Це створило величезні побутові труднощі в штаб-квартирі та закордонних резидентурах ЦРУ, де практично немає нейтральних унісекс-туалетів.
4. Загроза безпеці операцій. Той самий указ № 14168 скасував можливість використання небінарних маркерів в американських паспортах. Тепер трансгендерні офіцери ЦРУ зобов’язані отримувати документи, що відповідають статі при народженні. Для співробітників, які працюють під глибоким прикриттям, це створює критичний ризик: невідповідність документів їхній реальній зовнішності миттєво викриває оперативну легенду та ставить під загрозу їхнє життя.
5. Масові звільнення військових фахівців. Виконавчий указ № 14183 відновив заборону на службу трансгендерних людей в армії, започаткувавши процедуру звільнення тисяч військовослужбовців, зокрема тих, хто забезпечував ключові операції ЦРУ.
6. Звільнення за груповий чат. 25 лютого 2025 року директорка Національної розвідки Тулсі Габбард оголосила про негайне звільнення 100 офіцерів розвідки (зокрема трьох співробітників ЦРУ). Причиною стала їхня участь у раніше офіційно санкціонованому груповому чаті Агентства національної безпеки (АНБ), де обговорювалися питання трансгендерного переходу та захисту прав.

Відстань між цінностями та реальністю

Багато істориків і аналітиків сьогодні відкрито говорять про початок нової «Лавандової паніки». Хоча одностатеві шлюби у США досі захищені законом (у листопаді 2025 року Верховний суд відмовився переглядати рішення у справі Obergefell), становище трансгендерних офіцерів ЦРУ стало катастрофічним, а загальна атмосфера страху паралізувала решту ЛГБТ-співробітників.

Ще за рік до офіційної заборони ANGLE фіксувала випадки псування оголошень про Pride-заходи всередині ЦРУ та зростання побутового цькування ЛГБТ-персоналу.

Історія взаємин ЦРУ з власними ЛГБТ-кадрами завжди була історією величезної прірви між декларованими цінностями та реальним ставленням до людей. Протягом десятиліть відомство вимагало від своїх співробітників виняткової чесності, сміливості й відданості обов’язку, водночас жорстоко караючи їх за чесність щодо власної особистості. Ті офіцери, які, попри тиск, десятиліттями мовчки служили й боролися за зміни зсередини, допомогли модернізувати ЦРУ та зробити його ефективнішим інструментом захисту безпеки США.

Сьогодні здобутки останніх тридцяти років опинилися під загрозою повного знищення. Головне питання, що стоїть перед ЛГБТ-спільнотою в Ленглі (Langley — це місцевість у штаті Вірджинія, де розташована штаб-квартира Центрального розвідувального управління (ЦРУ)) просто зараз: чи зможе інституційна пам’ять ЦРУ про те, чому інклюзивність справді важлива для виживання спецслужби, пережити цю політичну бурю.

Цей матеріал підготовлено на основі аналізу історичних документів і свідчень співробітників ЦРУ. Усі наведені думки й оцінки належать авторам оригінального дослідження і не відображають офіційну позицію уряду США.