Grindr виплатить 26 мільйонів фунтів користувачам через витік даних про ВІЛ-статус. Як так вийшло?

Популярний застосунок для гей-знайомств Grindr погодився виплатити величезну компенсацію у Великій Британії. Близько 12 тисяч користувачів звинуватили сервіс у тому, що він без їхньої згоди ділився зі сторонніми рекламодавцями конфіденційною інформацією, зокрема даними про їхній ВІЛ-статус. Розбираємося, як особисті медичні дані перетворилися на інструмент рекламного таргетингу, чому за це платять зараз і скільки отримають постраждалі.

Сервіс Grindr виплатить 26 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 48,6 млн канадських доларів або понад 3 млрд рублів), щоб урегулювати колективний позов у Великій Британії. Ця угода ставить крапку в судовій суперечці, яка розпочалася у квітні 2024 року, коли лондонська юридична фірма Austen Hays подала позов до Високого суду Англії та Уельсу.

Компанія зобов’язалася виплатити першу половину суми (13 мільйонів фунтів) до кінця 2026 року, а решту — до кінця березня 2027 року. Водночас сама компанія офіційно не визнає своєї провини й відкидає звинувачення, але погоджується врегулювати суперечку, визнаючи «засмучення та втрату довіри» з боку користувачів.

Як особисті дані про здоров’я потрапили до рекламодавців?

Користувачі Grindr можуть добровільно вказувати у своїх профілях ВІЛ-статус, дату останнього тестування та використання PrEP (препарату для доконтактної профілактики ВІЛ). Для багатьох це важливий елемент безпеки перед сексом, оскільки у Великій Британії передавання статевих інфекцій без згоди партнера на ризик зараження може переслідуватися за законом.

Позивачі стверджують, що Grindr збирав ці інтимні дані й передавав їх рекламним компаніям, таким як Localytics і Apptimize, для таргетування та персоналізації реклами. Звідти дані могли потрапляти й до «четвертих осіб». Усе це відбувалося без належної та явної згоди самих користувачів, які розраховували, що ця інформація залишиться конфіденційною.

Хто і скільки отримає як компенсацію?

Позов було подано від імені 12 тисяч користувачів, які користувалися безкоштовною версією застосунку в період із 2016 року до початку 2020 року. Якщо всю суму угоди розділити порівну, то кожен учасник позову отримає в середньому близько 2167 фунтів (приблизно 253,6 тисячі рублів або 4050 канадських доларів).

Найважливіша деталь: Високий суд Великої Британії надав усім позивачам повну анонімність. Це було зроблено для того, щоб захистити людей від розкриття їхніх особистих даних і медичних статусів під час публічного судового розгляду. Імена учасників приховані від громадськості та в судових архівах.

До чого тут Китай?

Grindr заявляє, що претензії стосуються «історичних методів роботи з даними» в період до 2020 року. На той час застосунком володіла китайська ігрова компанія Beijing Kunlun Tech.

Зрештою китайських власників змусили продати Grindr консорціуму американських інвесторів San Vicente Acquisition за 608–620 мільйонів доларів саме через побоювання уряду США щодо національної безпеки: американська влада злякалася, що спецслужби Китаю можуть отримати доступ до чутливих даних американців, включно з їхнім листуванням і ВІЛ-статусом. Після цього компанія змінила керівництво, оновила політику конфіденційності та вийшла на біржу.

Це перший подібний скандал навколо Grindr?

Далеко не перший. Застосунок уже давно перебуває під прицілом європейських регуляторів:

• Ще у 2018 році норвезькі дослідники з’ясували, що Grindr ділиться медичними даними користувачів із третіми сторонами, після чого застосунок оголосив, що припиняє цю практику.
• У 2021 році Норвезька служба із захисту даних оштрафувала Grindr на рекордні 65 мільйонів крон (близько 4,8 млн фунтів або 604,9 млн рублів) за порушення GDPR. Grindr довго судився, але зрештою програв апеляцію в норвезькому суді у 2024 році.
• У 2022 році британський регулятор (ICO) виніс компанії офіційне попередження за ненадання користувачам зрозумілої інформації про те, як обробляються їхні персональні дані.

Подібні процеси створюють надзвичайно важливий прецедент: інтимна інформація на онлайн-платформах більше не може бездумно продаватися заради рекламного прибутку, а захист цифрових прав стає питанням не лише фінансової, а й фізичної безпеки користувачів.