Кінець епохи інклюзивності. Як ЛГБТК-сироти у США опинилися в заручниках нової консервативної революції

Трансмаскулінний підліток Рін із сільських районів Орегону припустився помилки, яку швидко усвідомив: він здійснив камінг-аут перед іншим підлітком у груповому дитячому будинку. Замість підтримки він зіткнувся з остракізмом з боку однолітків, цілковитим нерозумінням вихователів і відчуттям глибокої ізоляції. Ріну пощастило — він знайшов місцеву некомерційну організацію, яка підтримала його ідентичність і допомогла йому безболісно вийти із системи опіки.

Сьогодні такі організації, як та, що врятувала Ріна, змушені балансувати на межі виживання. З одного боку — їхня безпосередня місія з порятунку вразливих дітей, з іншого — жорсткі вимоги консервативної адміністрації Дональда Трампа, у руках якої перебувають ключі до федерального фінансування.

Чому ЛГБТК-діти в системі опіки — це величезна група ризику?

Масштаб проблеми важко переоцінити. За даними різних досліджень, близько третини всіх дітей у прийомних сім’ях у США ідентифікують себе як ЛГБТК+ (тоді як серед звичайних підлітків цей показник становить лише 9,5%).

Потрапляючи до системи опіки, ці діти опиняються у вкрай вразливому становищі. Вони в кілька разів частіше намагаються вчинити самогубство. Через негативне ставлення до їхньої ідентичності у прийомних сім’ях вони майже в чотири рази частіше опиняються викинутими на вулицю, покинутими опікунами або просто тікають із дому.

Засновник групи допомоги молоді Unicorn Solutions Елліотт Хінкл, який сам у минулому пройшов через систему опіки як ЛГБТК-підліток, пояснює це просто: річ не в самих дітях, а в середовищі. Коли дитина живе у світі, який транслює їй «ми на тебе тут не чекаємо», її логічною — хоча й трагічною — реакцією стає бажання взагалі зникнути. На думку Хінкла, прийомне батьківство — це привілей, а не безумовне право. Опікун зобов'язаний приймати дитину такою, якою вона є, незалежно від її раси, культури чи ідентичності. Але у Вашингтона тепер інші пріоритети.

Як Білий дім демонтує систему захисту ЛГБТК-молоді

Від моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому його адміністрація розпочала агресивний наступ на ЛГБТК-політику. Серед ключових кроків: перегляд юридичного визначення статі (тепер федеральний закон визнає лише чоловічу та жіночу стать), заборона трансгендерним людям служити в армії, обмеження федерального фінансування гендерно-підтверджувальної медицини та заборона трансжінкам брати участь у жіночих спортивних змаганнях.

Під цей самий удар потрапила й система опіки. У липні міністр охорони здоров'я та соціальних служб США Роберт Кеннеді-молодший офіційно скасував правило часів Байдена. Це правило вимагало гарантувати, що ЛГБТК-сиріт влаштовуватимуть лише в ті сім'ї, де поважають і підтримують їхню орієнтацію та гендерну ідентичність. На думку демократів, скасування цієї норми без пропозиції альтернативи ставить під загрозу життя тисяч дітей. Прихильники ж Трампа називають попередні правила «нападом на сімейні цінності».

Ультиматуми штатам і указ Меланії Трамп

Тиск на штати посилився восени 2025 року. Адміністрація у справах дітей і сімей (ACF), що входить до складу Міністерства охорони здоров'я, розіслала листи до 13 штатів. У них прямо заявлялося: вимоги до потенційних прийомних батьків підтримувати ЛГБТК-ідентичність дітей порушують релігійну свободу опікунів і можуть бути неконституційними. Керівник ACF Ендрю Градісон відкрито пригрозив штатам позбавленням федеральних грантів.

Штати почали капітулювати:

• Массачусетс під загрозою судових позовів і втрати коштів вилучив зі своїх правил вимоги щодо обов’язкової підтримки сексуальної орієнтації та гендеру дитини, замінивши їх розпливчастим формулюванням «поважати індивідуальні потреби». Місцеві посадовці заявили, що їхній пріоритет — зробити так, щоб нікому не відмовляли в праві стати прийомним батьком або матір’ю через релігійні переконання.
• Вермонт пішов на аналогічні поступки в межах урегулювання федеральних судових позовів, скасувавши обов’язкову вимогу приймати ЛГБТК-ідентичність дітей для отримання ліцензії опікуна.

У жовтні 2025 року Дональд Трамп підписав виконавчий указ про реформування системи опіки, яку курувала перша леді Меланія Трамп. У документі прямо засуджувалися штати, які «дискримінують» віруючих опікунів, що не погоджуються з ЛГБТК-ідентичністю дітей, із посиланням на «щирі релігійні переконання та відданість базовим біологічним істинам». А вже в березні 2026 року ACF надіслала листа до всіх 50 штатів із наполегливою рекомендацією: не вилучати дітей із сімей, де батьки відмовляються визнавати трансгендерний перехід дитини.

Ефект стиснутої повітряної кульки

Прогрес у захисті прав прийомних дітей, якого досягали десятиліттями (на момент повернення Трампа захисні механізми різного ступеня жорсткості діяли в 35 штатах і окрузі Колумбія), стрімко згортається. Призначені Трампом місцеві посадовці закривають освітні програми для соціальних працівників та опікунів, а експерти говорять про атмосферу страху, що запанувала у професійному середовищі. Фахівці просто бояться відкрито захищати ЛГБТК-дітей через загрозу звільнення або припинення роботи.

Основного удару зазнають некомерційні благодійні організації. Федеральний центр вимагає від них підписати зобов’язання щодо дотримання політики Трампа, спрямованої проти DEI (різноманіття, рівність та інклюзивність). Для багатьох це означає відмову від наукових і доказових практик роботи з підлітками.

Шон Суїб, виконавчий директор орегонської організації New Avenues for Youth, порівнює те, що відбувається, зі стисканням повітряної кульки: «Коли ви тиснете на неї в одному місці, вона неминуче роздувається в іншому». Ми перебуваємо під колосальним тиском через політику та скорочення бюджетів на медицину й соціальні програми. Але загроза втратити федерального партнера — це реальність, з якою доводиться рахуватися щодня.

Поки політики сперечаються про релігійні свободи та традиційні цінності, тисячі підлітків в американській системі опіки залишаються сам на сам із системою, яка більше не гарантує їм навіть безпеки у власному домі.