Ти або хрестик зніми, або портупею вдягни: думка про лицемірство «хороших» геїв

⚠️ Увага: Цей матеріал містить ненормативну лексику та нецензурну лайку. Якщо вас це не влаштовує, будь ласка, натисніть сюди.

Я нещодавно відписався від одного гей-блогера. Останньою краплею стала розповідь про прайди в Німеччині: там, виявляється, розмальовані мужики, їбля на вулиці, та й узагалі все це Росії геть не потрібне.

Особливо добре це звучало від людини, яка сама спокійно ходить до гей-саун, а потім може докладно розбирати, чому пасиви не хочуть їхати до неї через усе місто або приїжджають недостатньо підготовленими.

Тобто сама гомосексуальність його не бентежить. Головне, щоб вона відбувалася в приміщенні без вікон і десь у підвалі. 

І ось це «я гей, але Pride — це вже занадто» я зустрічаю постійно.

Їблю всі обіцяють, а я її так і не побачив

Найприкріше, що я цю знамениту їблю на вулицях жодного разу не бачив. Усі про неї говорять, розповідають легенди. Я на прайди ходжу регулярно і, повірте, дивлюся уважно.  Щоразу приходжу з надією нарешті побачити те, чим мене багато років лякають в інтернеті, — і щоразу йду розчарований. Та й одягаюся теж відповідно, а я ще не настільки не на ринку, щоб не отримати свою історію домагань.

Хоча брешу.

Одного разу бачив чоловіка років п’ятдесяти, який просто йшов вулицею без трусів, але з лавровим обличчям більшим, ніж місце прикриття. Проте сексуальною загрозою він не виглядав. Радше соціальною рекламою того, що буде з нами через певну кількість років, якщо ми не припинимо нюхати в саунах усе підряд.

І річ навіть не лише в моїх спостереженнях. Наприклад, правила Pride in London прямо забороняють оголення, непристойне оголення та сексуальні дії на маршруті параду; орієнтир організаторів щодо одягу — щонайменше рівень купальника.

Але в розповідях противників Pride чолов’яга в шкіряних трусах якимось дивом одразу перетворюється на публічний статевий акт.

Можливо, проблема в тому, що вперше показали сексуальність, яка існує.

Ну ходять ці pup’и. Не паскудять же на травичці

Нещодавно одна пані на британському телебаченні теж вирішила висловитися в нашому вільному суспільстві, після чого це саме вільне суспільство, до речі, доволі жваво її заклювало.

Керолайн Ферроу почала з того, що Pride нібито перестав бути боротьбою за права геїв і перетворився на свято всіляких «дивних і нездорових» фетишів. А далі все до болю знайоме: фурі, зоофілія, педофілія. На ефір GB News поскаржилися понад 12 тисяч людей, після чого Ofcom розпочав перевірку програми.

Ну ходять ці чолов’яги в масочках. І що?

На травичку не паскудять. Перехожих за ноги не кусають. Тихенько погуляли, об ніжку потерлися, сфотографувалися, зняли маску й поїхали додому (це сарказм, знаю багатьох паппі, дуже їх люблю, дуже хороші й вірні друзі, незалежно від того, у масці вони чи ні)

Є ще фурі, які взагалі нагадують мені аніматорів із мого дитинства. Тільки костюми в них значно кращі, а головне — дорожчі. До речі, коли я бачу хорошого фурі, я насамперед думаю не про сексуальні девіації, а про фінансовий стан людини всередині.

Тому що повноцінний якісний фурс'ют запросто коштує кілька тисяч. В одного британського виробника, наприклад, ціна повного костюма починається приблизно від чотирьох тисяч фунтів.

Так, є в мене така вада: оцінюю добробут людей за їхніми хобі.

Але, між іншим, спосіб дієвий.

Якщо людина може замовити собі лисицю за чотири тисячі, а потім кілька разів на рік їздити з нею на івенти, я вже приблизно розумію, кому з нас двох більше потрібна фінансова допомога.

І окремо: furry узагалі не означає сексуальний фетиш. Дослідники furry-fandom роками якраз зазначають, що сексуальна складова для частини спільноти існує, але зводити до неї весь fandom некоректно.

Але кому потрібні такі нудні подробиці, коли поруч уже лежить педофілія.

Нам знову пропонують бути хорошими геями

Найбільше мене дратує навіть не суперечка про голі дупи.

Мене дратує сама угода.

Будьте нормальними — і тоді суспільство ставитиметься до вас нормально. Ну й далі вже до болю знайомий перелік:

Не випинайтеся.

Не провокуйте.

Не ходіть напівголими.

Не цілуйтеся надто багато.

Не демонструйте фетиші.

Не робіть Pride таким яскравим.

Покажіть людям, що ви такі самі.

Добре.

Ось, скажімо, гей. Чоловік. Робота. Іпотека. Відпустка двічі на рік. У суботу Aldi.

Прекрасний гей, кожен такого собі хоче. 

Майже людина.

Але варто цьому ж чоловікові надягнути портупею, вийти на Pride і перестати виглядати як персонаж рекламного буклета Sparkasse — починається:

Реклама допомагає нам вижити

GayTalk

Більше контенту на YouTube.
Приєднуйтесь до нашої спільноти!

Підписатися

«Ось тому вас і не люблять».

Я щороку бачу на Октоберфесті людей, естетика й поведінка яких викликають у мене значно більше запитань. Але я поки що не вимагав переглянути права баварців.

І що особливо смішно — Pride ніколи не був виставкою пристойних геїв

Перший нью-йоркський Pride-марш відбувся 28 червня 1970 року, через рік після Стоунволлського повстання. Причому вже тоді всередині руху сперечалися, кого вважати достатньо прийнятним обличчям спільноти: Бібліотека Конгресу згадує, що Queens Liberation Front з’явився зокрема як реакція на спроби відсунути drag queens у кінець першого маршу.

Минуло понад п’ятдесят років.

У Берліні це виглядає особливо кумедно. В офіційній програмі Pride Month 2026 був окремий тур, присвячений кінк-, фетиш- і секс-позитивній культурі міста: BDSM, секс-клубам, згоді та історії берлінського квір-нічного життя.

Тобто офіційний Berlin CSD вважає цю культуру настільки невіддільною частиною квір-історії міста, що пропонує присвячену їй екскурсію.

А людина в інтернеті вже розібралася краще й повідомила, що все це лише псує репутацію геїв.

«Але ж там діти»

Ну звісно.

Діти з’являються в будь-якій розмові про Pride приблизно на третій хвилині.

Іноді навіть швидше, ніж величезна ЛГБТ-спільнота.

І так, публічний простір має правила. Я аж ніяк не вважаю, що прапор Pride дає право трахатися посеред вулиці перед людьми, які на це не підписувалися й не платили.

Тільки між «трахатися посеред вулиці» та «чоловік одягнув шкіряні шорти» все ж існує чимало проміжних станів.

Дитина побачила pup-маску.

Добре.

Найімовірніше, він подумав: собачка.

Дорослий дядько подивився на ту саму маску, уявив BDSM, секс, зоофілію та кінець західної цивілізації.

І хто з них після цього сексуалізує те, що відбувається?

А пристойний Pride ми вже вміємо робити

Можна взагалі довести цю ідею до ідеалу.

Прибираємо голі дупи.

Потім шкіру — надто сексуально.

Pup’и — дивно.

Drag queens — провокаційно.

Чоловікам краще не цілуватися, усе-таки діти.

Райдужних прапорів теж забагато. Усі й так знають, навіщо ви вийшли.

І ось нарешті виходить цілком безпечний Pride.

Люди йдуть вулицею у звичайному одязі, нікого не дратують, нічого особливого не показують.

Можна навіть Pride не проводити.

От тоді вже точно жоден гетеросексуал нічого поганого про нас не подумає.

Хоча ні.

Подумає.

Тому що людина, якій, щоб поважати мої права, потрібно спочатку перевірити довжину моїх шортів, усе одно знайде причину.

Не подобається чоловік у портупеї — не дивіться.

Мені теж половина людей на вулиці естетично не дуже подобається .

Але якщо ви самі ходите до гей-сауни, а потім розповідаєте, що Pride псує репутацію геїв, то все ж варто визначитися. Як то кажуть, ти або хрестик зніми, або труси вдягни.

Вас їбля бентежить?

Чи те, що геї іноді існують не лише там, де їх зручно не бачити?

✦ Матеріал опубліковано в авторській редакції. Думки, оцінки та висновки, викладені в тексті, належать автору й можуть не збігатися з позицією редакції Doberman.media. Редакція не несе відповідальності за інтерпретації, заяви та висновки автора.