«Мовчання ягнят» 35 років по тому: Творці фільму визнали помилки у зображенні трансгендерності

Минуло тридцять із половиною років відтоді, як Ганнібал Лектер і Кларісса Старлінг підкорили світ, творці культового трилера розмірковують про його складну спадщину й визнають помилки в зображенні трансгендерності.

14 лютого 1991 року, до Дня святого Валентина, на екрани вийшов фільм, якому судилося перевернути уявлення про жанр трилера. «Мовчання ягнят» Режисер Джонатан Демме не просто став касовим хітом, зібравши 272 мільйони доларів (що еквівалентно сучасним 659 мільйонам), а й увійшов в історію як третій фільм, що завоював «велику п’ятірку» премій «Оскар»: за найкращий фільм, режисуру, сценарій, чоловічу й жіночу ролі. Однак сьогодні, коли картині виповнюється 35 років, виконавець ролі Буффало Білла Тед Левайн і продюсер Едвард Саксон дивляться на своє творіння з часткою жалю.

Тінь Буффало Білла: від культу до критики

Сюжет фільму, заснований на бестселері Томаса Гарріса, розповідає про стажерку ФБР Кларіссу Старлінг (Джоді Фостер), яка переслідує серійного вбивцю Джейма Гамба, відомого як Буффало Білл. Щоб упіймати маніяка, що здирає шкіру зі своїх жертв-жінок, вона звертається по допомогу до ув’язненого канібала Ганнібала Лектера (Ентоні Гопкінс).

Попри колосальний успіх, образ Буффало Білла протягом десятиліть піддавався жорсткій критиці з боку ЛГБТ-спільноти. Хоча у фільмі прямо не заявляється про сексуальну орієнтацію персонажа, його поведінка сприймалася як гендерно-неконформна, що, на думку критиків, створювало небезпечний зв’язок між трансгендерністю та насильством.

«Це страшенно неправильно»: одкровення Теда Левайна

Актор Тед Левайн, для якого роль Буффало Білла стала проривом у кар’єрі, вперше відкрито заговорив про свої суперечливі почуття. В інтерв’ю The Hollywood Reporter він визнав, що за минулі десятиліття його розуміння трансгендерних питань значно поглибилося.

«Є певні аспекти фільму, які погано збереглися», — говорить Левайн. — «Тепер ми знаємо більше… У сценарії й фільмі є невдалі моменти. Те, що фільм демонізував це [гендерну ідентичність], прикро і, чорт забирай, неправильно. Можете так мене й цитувати».

При цьому Левайн уточнює, що під час зйомок він не сприймав свого персонажа як гея або транслюдину: «Я грав його як глибоко травмованого гетеросексуального чоловіка. Ось що я робив».

Відсутність злого умислу, але брак чутливості

Продюсер фільму Едвард Сакссон, який пізніше працював із Демме над оскароносною драмою «Філадельфія» про юриста з ВІЛ, також визнає, що знімальна група не передбачила болю, яку їхня робота завдасть LGBTQ-глядачам.

«Ми були дуже віддані книзі», — пояснює Сакссон. — «Під час створення фільму ми не сумнівалися, що Буффало Білл — це абсолютно девіантна особистість, що він не був геєм або транс-особою. Він був хворий. У цьому сенсі ми помилилися. На мою думку, нам забракло чутливості до спадщини стереотипів і їхньої здатності завдавати шкоди».

Сакссон наголошує, що в їхніх діях не було злого наміру: творці вважали, що глядачі зрозуміють — Буффало Білл лише запозичує елементи різних ідентичностей через свою «неймовірно хвору патологію».

Підтримайте незалежну журналістику. Це не спливаюче вікно. Ви можете прокрутити далі або закрити це сповіщення

Doberman Media працює без інвесторів і грантів — лише завдяки вам. Ваша допомога, навіть невелика, дає нам змогу продовжувати роботу. Допоможіть нам вижити: оформіть підписку або підтримайте разово. Не маєте змоги задонатити? Просто перешліть цей текст другу.

Спадщина в сучасному контексті

«Мовчання ягнят» залишається невід’ємною частиною масової культури. Цитати персонажа Левайна (наприклад, «Воно мастить шкіру лосьйоном…») давно увійшли в лексикон, хоча сам актор визнає, що постійні нагадування про це іноді його втомлюють.

Цікаво, що образ Ганнібала Лектера несподівано сплив у сучасній американській політиці. Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії 2024 року згадував Лектера в контексті міграції, називаючи персонажа «чудовою людиною». Продюсер Едвард Сакссон назвав це порівняння «настільки ж збоченим, як і все, що ми могли придумати у фільмі».

Попри гіркоту через деякі елементи картини, Тед Левайн зберігає теплі спогади про роботу з Джонатаном Демме, який пішов із життя у 2017 році. «Джонатан був чудовою, чудесною людиною», — згадує актор. — «Робота над цим фільмом була чудовим досвідом — можливо, найкращим у моїй кар'єрі».

35-річний ювілей «Мовчання ягнят» нагадує нам про те, як змінюються кіно та суспільство. Великі твори минулого можуть залишатися визначними досягненнями мистецтва, навіть якщо сьогодні ми визнаємо їхню недосконалість і перепрошуємо за ті тіні, які вони випадково кидали на реальні життя людей.