Чоловіки в усьому світі впали в глобальну депресію

Схоже, що сьогодні чоловіки переживають не просто кризу — це справжня глобальна депресія. Ідеться не лише про статистику, а про якесь загальне відчуття втрати орієнтирів. У США, де проблема особливо помітна, про це вже говорять на рівні політиків і університетських професорів: Чоловіки в усьому світі впали в глобальну депресію — прямо зараз іде найжорсткіший криза маскулінності.

І на це є вагомі причини:

• Молодих хлопців пачками звільняють з роботи, а знайти нову дедалі складніше;
• Нейромережі забирають купу робочих місць;
• Доходи чоловіків сильно скоротилися — з огляду на ціни заробіток чоловіків нині нижчий, ніж наприкінці минулого століття;
• Житло й освіта непідйомно дорогі;
• І вишенька на торті — світові конфлікти та хитка економіка, які не додають перспектив.

З’ясувалося, що 15% чоловіків старше 30 років досі живуть з батьками, у кожного сьомого гетеросексуала немає ні дівчини, ні друзів — через це дуже сильно зросли рівень самогубств, особливо серед зумерів.

Однією з ключових проблем називають «потерю ролі добувача». Тепер у 40% сімей жінка — головна годувальниця, а без цього статусу чоловік почувається лузером і втрачає сенс життя, заявляють психологи.

Професор бізнесу й автор бестселерів Скотт Галловей — типовий представник світу успіху: лисий, білий, накачаний, з подкастами, мільйонами підписників і книжками про особисті фінанси. Але попри всю свою «альфа»-зовнішність він раптом став головним голосом нової теми — кризи чоловічої ідентичності. У своїй книзі Нотатки про те, як бути чоловіком він пише, що молоді чоловіки «падають швидше й нижче, ніж будь-яке покоління за останній час».

І цифри справді похмурі. В американських вишах на кожних трьох студенток припадає лише двоє студентів. До тридцяти п’яти років понад 15% чоловіків досі живуть із батьками, тоді як серед жінок таких менш ніж 9%. Чоловіки вчиняють самогубства в три з половиною рази частіше, а реальні зарплати у них, якщо порівняти з 1979 роком, нижчі. Навіть із дипломом про вищу освіту молоді чоловіки частіше опиняються безробітними, ніж жінки.

Ця тенденція вже стала політичною темою в США. Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом і колишній мер Чикаго Рам Емануель говорять про «кризу зв’язку й можливостей» для чоловіків. Навіть консерватори на кшталт Чарлі Кірка використовують цей сюжет, щоб залучити молоду чоловічу аудиторію — адже саме вона дедалі частіше голосує за правих.

Звучить здорово. Але критики зауважують: усе це надто схоже на старий скаутський кодекс, тільки в новому оформленні. Розум, сила, стійкість, чесна праця, турбота — хіба це не універсальні людські якості, а не «чоловічі»? Навіть бойскаути давно стали змішаними.

Якщо копнути глибше, причини кризи лежать не в головах, а в економіці

Відтік промисловості, зникнення профспілкових робочих місць, подорожчання житла й освіти — усе це особливо сильно вдарило по чоловіках із робітничого класу. Особливо по чорношкірих, для яких ці стабільні професії стали доступними лише після перемог громадянського руху.

Але проблема ширша. Так, чоловіки сьогодні справді губляться — менше заробляють, пізніше дорослішають, частіше почуваються непотрібними. Але й жінки живуть під таким самим тиском, тільки в іншій формі. Можливо, йдеться не про «кризу мужності», а про кризу сучасного суспільства загалом — світу, де старі ролі руйнуються, а нових поки ніхто толком не вигадав.

Тож глобальна депресія — не лише чоловіча. Просто чоловіки, звиклі бути впевненими в собі й у своїй ролі, переживають її особливо важко.