«Я не знаю, чого я хочу від цього життя»

Часто люди з такими питаннями звертаються до психологів. На перший погляд цей запит може показатися легковажним. Тільки уявіть собі людину, у якої немає мотивації, немає чітких цілей у житті й розуміння, куди вона рухається і як її життя йде. Зазвичай такі люди живуть як роботи: робота, дім, робота, дім. Рано чи пізно вони починають замислюватися: “Навіщо все це?”.

 Чому це важливо?

І якби сьогодні психолога, який цікавиться темою штучного інтелекту, запитали, у чому головна відмінність людини від штучного інтелекту, він би сказав, що в наявності мотиваційної сфери. Це те, що кардинально відрізняє людину від будь-якого штучного інтелекту. Штучний інтелект поки що не навчився ставити собі цілі, наприклад навчитися грати на гітарі, щоб сподобатися хлопцям чи дівчатам, або позаздрити комусь в Instagram і намагатися зробити таку саму кар’єру. Він не вміє ставити собі цілі. І це, мабуть, добре. Мотиваційна сфера — це те, що відрізняє людину від штучного інтелекту. А тепер уявіть, що вона “зламалася”. Насправді це дуже складне й багатогранне питання. Дуже часто ми маємо справу з цим як із симптомом. Тобто небажання щось робити іноді є симптомом.

Реальний приклад 

Як завжди, почну з прикладу, до мене звернувся чоловік 28 років. Він успішний професіонал у своїй сфері, але раптом почав розуміти, що йому більше не подобається ні робота, ні хобі, ні спілкування з друзями. Життя втратило для нього інтерес, і після роботи він почувався порожнім і байдужим. Єдиним його бажанням було випити пива, як кажуть, він страждав від пивного алкоголізму. Він розумів, що щось не так у його житті, і з цією проблемою звернувся до психолога. По-перше, його непокоїв пивний алкоголізм, а по-друге, він не розумів, для чого йому жити і що робити.

У процесі терапії ми з’ясували, що це були ознаки депресії та тривоги, які він успішно компенсував вживанням алкоголю. У його конкретному випадку причиною небажання щось робити були постійний стрес і вигорання на роботі. Як я вже сказав, ця людина була професіоналом і до 28 років досягла хорошої посади. Однак він поставив собі запитання: “А чи хочу я всього цього?” і не знайшов відповіді, не поставив собі нових цілей.

Які є симптоми?

Варто розуміти, що небажання й апатія – це симптоми інших станів. Це може бути симптомом депресії, тривожного розладу або вигорання. Тому, якщо ви відчуваєте, що у вас пропала мотивація, насамперед пройдіть скринінг на ці стани. Існують валідні тести для виявлення депресії, тривоги й вигорання (наприклад, тести Маслач та інші). Якщо у вас раптом різко пропало бажання щось робити, це може бути ключовим симптомом. Також варто розглянути фізіологічні причини, наприклад, хвороби або гормональні зміни.

 Іноді мотивація падає при діабеті або інших захворюваннях.  Наприклад, гормональні порушення, хронічні захворювання, такі як діабет, можуть знижувати мотивацію в людей, викликаючи постійне відчуття втоми й втрату інтересу до діяльності. Порушення сну також часто призводить до втрати мотивації, що логічно: якщо ви не спите, то які можуть бути причини для активності? Соціальні причини, такі як втрата роботи або значущих стосунків, також можуть сильно впливати на мотивацію.

Іноді відсутність мотивації – результат поганого виховання. Запитайте себе: чи дозволяли вам у дитинстві чогось хотіти? Чи дозволяли вам батьки, бабусі й дідусі мати власну думку? Якщо так, то можна шукати причини у психологічній площині й почати працювати над ними.

Якщо причина все ж психологічна, можна поставити діагноз — стрес, депресія, вигорання — і займатися цим у межах прийнятих протоколів. Я не прихильник того, щоб одразу бігти до психолога. Почніть щось робити. У депресії людина нічого не робить, тому не знає, чого хоче. Через це псується настрій і депресія поглиблюється. Як розв’язується ця проблема в психології? Дуже просто: потрібно змусити себе щось робити. Але як змусити себе щось робити, коли нічого не хочеться? Є кілька методів, які можуть допомогти в такій ситуації.

Підтримайте незалежну журналістику. Це не спливаюче вікно. Ви можете прокрутити далі або закрити це сповіщення

Doberman Media працює без інвесторів і грантів — лише завдяки вам. Ваша допомога, навіть невелика, дає нам змогу продовжувати роботу. Допоможіть нам вижити: оформіть підписку або підтримайте разово. Не маєте змоги задонатити? Просто перешліть цей текст другу.

Що робити?

Одна з проблем — це когнітивні викривлення, яких, на жаль, дуже багато. Одне з найважливіших — це нереалістичні очікування. Вони виглядають так: “любити так королеву, програти так мільйон” і так далі. Це призводить до того, що людина мріє про мільйон доларів, але мозок бачить, що й тисяча євро на місяць недосяжна, і, як у відомому мемі “очікування — реальність”, мозок вирішує не мріяти, щоб не засмучуватися.

Низька самооцінка також може бути причиною низької мотивації: якщо в житті були ситуації, де ви не були успішні, ваш мозок навчився думати, що будь-які зусилля безглузді.

Прокрастинація — ще одна поширена проблема. Відкладання завдань призводить до відчуття перевантаженості і, як наслідок, до втрати мотивації.

Якщо ви не знаєте, що вам робити і чого бажати. Перше, що варто поставити собі запитання ще до походу до психолога, — чи хочете ви взагалі чогось хотіти? Так-так, саме так. Ми всі живемо в соціальних мережах і в соціальному середовищі, яке завжди виглядає круто. Сьогодні існує дуель між психологами і маркетологами. Маркетологи нав’язують людям страхи й інтереси, які їм не притаманні, а психологи займаються корекцією цього. Тому можна сказати, що у нас із маркетологами триває велика “вендета”.

Іноді люди приходять із запитом: «Я цього не хочу», але по суті це звучить як: «Я хочу чогось іншого». Наприклад, в Instagram усі подорожують, а ви хочете мати дачу, садити там огірки, завести курку. Тут виникає перше запитання: дуже часто, коли ми вважаємо, що в нас немає мотивації, вона в нас є, але спрямована на щось інше, неприйнятне в суспільстві. Перший крок у терапії не в тому, щоб почати щось хотіти, а в тому, щоб усвідомити, що ви можете хотіти щось, що не прийняте в суспільстві. Можна не хотіти бути бізнесменом, а просто працювати на своїй роботі. І це нормально.

У цій “вендетті” між психологами й маркетологами хочеться, щоб перемогли психологи, допомагаючи людям відчувати свої бажання. А що, якщо ви справді не знаєте, чого хочете? Що ж робити далі?

Наш мозок дуже добре навчається, і якщо ми не отримуємо того, чого хочемо, він може реагувати за принципом “не дуже-то й хотілося”. Це може призводити до того, що наша мотиваційна сфера загалом страждає.

Я хочу розповісти ще одну історію. Дівчина на одній із груп сказала: “Добре, що ви розбираєте стрес, депресію і тривогу, але я почуваюся погано, коли мені спокійно, коли все добре.” Я здивувався. Дівчина пояснила, що останні 2-3 роки вона вчилася виживати і робила це краще за всіх. Але тепер, коли ситуація покращилася, вона не вміє жити звичайним життям, не розуміє, що означає робити щось буденне, мріяти й рухатися далі. На одній із груп один чоловік сказав, що він, по суті, перестав чогось хотіти, коли життя стало спокійним.

Як це подолати? 

Перший крок — визнати проблему. Скажіть собі: чи справді у вас постійне відчуття апатії та небажання щось робити? Це вже перший крок до змін.

 Другий крок — виявити порушення настрою або тривожності. Якщо вони є, подивіться, чи не є вони причиною депресії та інших станів. 

Третій крок – перевірити фізіологічні причини: задишка, підвищена спрага або ознаки іншого соматичного захворювання. Втрата мотивації може бути ознакою безлічі хвороб, про які ви навіть не підозрюєте.

Ставити досяжні цілі

Якщо нічого з цього немає, можна не поспішати до психолога. Спробуйте ставити собі досяжні цілі. Наприклад, якщо ви не знаєте, як повернути мотивацію до роботи, поставте маленьку ціль: щодня знайомтеся з чимось новим. Якщо у вас щось починає виходити, заведіть щоденник досягнень.

 Ми часто знецінюємо свої досягнення й зациклюємося на невдачах. Це схоже на школяра, якого хвалять за хороші оцінки як належне, але за погані — карають. Мотивація тоді виглядає так: не отримати покарання, але не обов’язково отримати похвалу.

Спробуйте виписати собі різні інтереси, хобі, заняття, які вам цікаві або були цікаві.  Зазначено, що люди, які захоплюються спортом або мистецтвом, отримують від цього нові сили й натхнення. 

Спілкуйтеся з новими людьми, адже людина — істота соціальна, і ми залежимо від оточення. Придивіться до людей, які чогось хочуть, можливо, ви зможете в них чогось навчитися.

Корисна техніка — користуйтеся соціальними мережами. Подивіться, чому ви заздрите. Подорожам? Професійним досягненням? Запишіть собі цінності, які для вас важливі. Вони можуть змінюватися на кожному етапі життя. Для виявлення цінностей є тести. Дивіться на кумирів, на людей, які вас надихають, і поставте собі запитання: які цінності є в цих людей? Що потрібно робити, щоб ці цінності реалізовувати? Це і буде ключем до того, щоб знайти свої бажання.

Наприклад, якщо для вас цінність — бути корисним у сфері ментального здоров’я, ви можете піти вчитися на психолога. Придивіться до того, що вам цікаво, і дійте.

Навчіться керувати стресом

 Як би банально це не звучало, але будь-який психолог запропонує вам вправи, медитації, глибоке дихання, техніки релаксації, щоб знизити рівень стресу. Логіка проста: у стресі нам важко ставити цілі й розуміти, чого ми хочемо. Як працює наш мозок? Він раціональний. Якщо ви в стані стресу, значить, треба виживати, і мозок ставить запитання: “Які плани? Яка мотивація? У тебе ж інша мета — вижити”. Тому, якщо ви живете в режимі виживання, почніть із заспокоєння.

Коли ви виписали те, що хотіли б спробувати в житті (це ще не бажання, просто інтереси), проведіть експеримент у кожній із цих сфер. Наприклад, ви хочете спробувати кінний спорт. Ідіть на пробне заняття. Хочете мати свій дім? Не беріть одразу іпотеку. Можливо, спершу орендуйте дім або запитайте в друзів, у яких є свій дім, про всі нюанси. Тестуйте ідеї, які виписали раніше, щоб зрозуміти, ваше це чи ні. Не бійтеся тестувати, адже часто ми є заручниками переконання, що, якщо вже ухвалили рішення, маємо йти з ним до кінця. А що, якщо ні? А що, якщо ви помилилися? Не бійтеся перевіряти гіпотези. Іноді щось дивне може перерости в успішну справу. 

Наприклад, один мій клієнт мріяв торгувати овочами на ринку. Сьогодні в нього ферма, і він вирощує мікрозелень. Завдяки психотерапії та своєму прагненню його «дивне» бажання стало бізнесом.

Ще один спосіб зрозуміти, чого ви хочете, — це відкрите спілкування з друзями та родиною. Поговоріть із ними, запитайте, що вони цінують у вас, якими вони вас бачать. Моя улюблена техніка в цьому плані — це вікна Джохарі. Ви запитуєте в інших, що вони знають про вас, виписуєте, що ви знаєте про себе, і зіставляєте ці знання. Це допомагає дізнатися свої сильні й слабкі сторони та може підказати напрямок для руху. Наприклад, якщо всі вважають, що ви чудовий блогер, хоча ви ведете Інстаграм просто для розваги, це може наштовхнути на думку про нові можливості.

І насамкінець, але не менш важливо. Ми часто живемо в гонитві за тим, що “повинні чогось хотіти” або “повинні щось уміти”. Дайте собі час нічого не хотіти, побудьте в моменті. Як кажуть східні мудреці, ми часто думаємо про майбутнє або минуле, але чи живемо ми в теперішньому? Один із найкращих способів зрозуміти, чого ви хочете, – це зупинитися і дати собі чесну відповідь, що зараз у вас такий етап життя, коли ви нічого не хочете, і ви можете просто розслабитися. Дайте собі місяць, два, щоб нічого не хотіти.

Мотивація важлива, вона визначає, куди ми йдемо. Але іноді варто побути наодинці з думками, зупинитися й усвідомити, що навколо вас уже відбувається життя, якого ви, можливо, і хотіли. Озирніться й зрозумійте, що вже досягли багато чого.