Що таке Координаційна рада і навіщо вона потрібна білорусам (і чи потрібна взагалі?)

Вибори Координаційної ради IV скликання заплановані на 11–17 травня 2026 року. Питань щодо них більше, ніж відповідей. Що таке КС? Навіщо потрібен цей орган? Звідки він узявся? Doberman.media вирішив розібратися в цьому питанні й постаратися дати прості відповіді.

Що таке Координаційна рада?

У 2026 році білорусу, не залученому до емігрантського порядку денного, дуже складно відповісти на це питання. Координаційна рада з’явилася в серпні 2020 року як орган, який міг би керувати протестами й здійснити транзит влади в разі її зміни. Це був представницький орган усередині країни, в якого були справді яскраві лідери.

Тоді до президії ради увійшли Павло Латушко, Марія Колесникова, Ольга Ковалькова, Максим Знак, Світлана Алексієвич, Лілія Власова і Сергій Дилевський. Трохи пізніше Латушко, Дилевський і Ковалькова опиняться в еміграції, а Колесникова і Знак — у в'язниці.

У 2020 році в Координаційної ради з’явився свій Статус, згідно з яким КС є «єдиним представницьким органом білоруського суспільства». 

Цілі у КС у 2020 році також були зрозумілими й доступними. Це припинення переслідування білорусів з боку влади, звільнення всіх політичних в'язнів і проведення нових виборів відповідно до міжнародних стандартів.

Після цього в КС з'явився перший склад членів із 35 осіб, трохи пізніше — розширений, що складався зі 100 осіб. Майже одразу проти діяльності Координаційної ради порушили кримінальну справу за статтею про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди нацбезпеці Білорусі (стаття 361 КК). Латушку заочно призначили 18 років колонії, Дилевському і Ковальковій — по 12 років колонії. Колесникову і Знака засудили до 11 і 10 років відповідно.

У 2023 році Координаційна рада була визнано «екстремістським формуванням». В 2024 році Слідчий комітет завів кримінальну справу щодо 257 учасників виборів до Координаційної ради. Їх обвинувачують за чотирма кримінальними статтями, зокрема в змові з метою захоплення державної влади.

Це все було у 2020-му. А що далі?

На це запитання відповісти ще набагато складніше. КС зайшла в глухий кут, у 2022 році орган запустив реформу, після якої стало ще менш зрозуміло, хто туди входить, чим займається і навіщо взагалі потрібна рада. Так, склад КС розширився, до нього входили медійні люди, але зрозуміліше не стало.

По суті, КС є майданчиком, де представлені представники різних громадських, правозахисних, політичних і молодіжних організацій. Усе для того, щоб у Білорусі встановилася демократична форма правління.

Координаційну раду ще називають протопарламентом, де широко представлені різні погляди й бачення на поточну і майбутню ситуацію в Білорусі. 

Реформа КС розтягнулася в часі. Стартувавши на конференції «Нова Білорусь» у серпні 2022 року, станом на січень 2023 року вона була готова на 80%.

«Ми пройшли 80% шляху реформи. У нас уже є відібрані кандидати. На сьогодні вже п’ятдесят громадських ініціатив і організацій отримали відповіді, лист із позитивним результатом. Безумовно, до цього був ряд консультацій. Були різні процеси щодо висування кандидатів» — розповідавчлен представницької робочої групи з реформи Координаційної ради Валерій Мацкевич.

І як вони проходитимуть?

На 80 мандатів претендують 174 людини з 9 списків. Голосування має відбутися онлайн. Участь зможуть узяти громадяни Білорусі, які досягли 18 років у день початку голосування. Одна людина може віддати один голос за один список. Верифікувати виборців будуть за паспортом громадянина Білорусі (у тому числі простроченим) або через «паспорт Нової Білорусі».

А це взагалі потрібно?

Найголовніше питання, на яке немає однозначної відповіді. Залежно від того, з якої сторони дивитися на Координаційну раду. Якщо серйозно розглядати її як протопарламент, то виникає багато запитань і критики. Перше, що хочеться сказати: де ви були всі ці роки? За чотири роки білоруси в Білорусі (та й не лише) забули, що таке КС, для чого вона створювалася і як працює (та й чи працює взагалі?).

По-друге, багато тем, які зараз порушує КС, були актуальні ще два-три роки тому, коли орган був зайнятий реформами й конференціями. Зараз це виглядає як пробудження після довгого сну. Питання відкритих кордонів, продуманих санкцій — усі ці питання висіли в повітрі задовго до 2026 року.

Якщо розглядати КС як орган для білорусів у Білорусі, то як їх узагалі можна зацікавити висловлюваннями Книровича про «незалко людей на границі»? На жаль, КС спливає на поверхню лише зі скандалами і безглуздими висловлюваннями їхніх спікерів. Дивлячись на все це, зовсім не розумієш для кого це і навіщо? 

Якщо ж на КС дивитися як на орган, що консолідує білорусів в еміграції та представляє їхні інтереси, то тут можна знайти хоч якусь логіку. Ще один орган, який міг би стати голосом білорусів за кордоном, — завжди плюс. Інша річ, чи є впевненість, що після виборів КС не зануриться в «розпил» портфелів і топтання одне одного? Білоруси дуже люблять сваритися й ділитися. У нас уже є два об’єднання колишніх силовиків, два (як мінімум) лідери опозиції, не виключено, що й два Координаційні ради ми можемо побачити.

Усі ці питання — не кидання на вентилятор, а ті, що порушують проблему комунікації з виборцями та цільовою аудиторією. Важливість КС не помітна, неочевидна і тому орган ризикує стати структурою заради структури. Так зазвичай і замикається історія білоруської політичної еміграції.