Антибіотики перестають працювати, вчені б'ють на сполох

Коли у минулому столітті людство відкрило пеніцилін, світ змінився — і тривалість життя злетіла. Люди почали жити на 30 років довше, ніж у доантибіотикову еру. Але ось парадокс: через століття ми знову ризикуємо опинитися в тій самій ямі. Усе більше бактерій стають неуразливими до антибіотиків, а інноваційних препаратів на горизонті — одиниці.

Епідеміологи не на жарт стривожені. Матіас Плец, президент Товариства інфекційної терапії імені Пауля Ерліха, прямо заявив: «Ми стоїмо на порозі медичної катастрофи. Те, що було великим досягненням 20-го століття, може бути безповоротно втрачено».

Івонн Маст, мікробіолог із Лейбніц-Інституту DSMZ, підтверджує: «Антибіотики були нашим порятунком. Але ситуація з появою резистентних бактерій і браком нових препаратів — реальна загроза для всіх».

Дослідження не залишають місця для ілюзій: якщо не вжити термінових заходів, до 2050 року 39 мільйонів людей можуть загинути від інфекцій, спричинених супербактеріями. Лише в Європі вже зараз ці патогени щороку забирають життя 35 000 людей.

Чому це відбувається?

Професор інтенсивної терапії Франк Брункгорст в інтерв’ю для BILD назвав кілька причин. По-перше, антибіотики призначають занадто часто. Особливо це стосується амбулаторного лікування, де їх виписують навіть тоді, коли це не потрібно. По-друге, міжнародні поїздки знову активні після пандемії, і разом із туристами переміщуються й резистентні штами бактерій. Особливо високі рівні резистентності фіксуються в Греції, Португалії, Туреччині та Індії. Брункгорст попереджає: «Якщо привезти таку бактерію з відпустки й заразити нею когось із ослабленим імунітетом — це може стати смертельним».

Що лякає, так це те, що в більшості випадків антибіотики взагалі не потрібні. Особливо при інфекціях дихальних шляхів, які найчастіше спричиняють віруси, проти яких антибіотики безсилі. Але їх продовжують призначати — особливо дітям.

А де нові ліки?

Ось у цьому й проблема: з 2017 року в Німеччині було схвалено лише 12 нових антибіотиків. Учені, такі як команда професора Маст, шукають нові рішення, але процес розробки довгий і неймовірно дорогий. За її словами, з 5000 відкритих речовин лише одна доходить до полиці аптеки, і цей шлях займає від 8 до 15 років та коштує сотні мільйонів євро.

Для фармкомпаній це гра з низьким коефіцієнтом: розробка антибіотиків приносить набагато менше прибутку, ніж інші ліки. «Потрібні термінові заходи — більше інвестицій і грантів, інакше ми ризикуємо залишитися в тіні країн, таких як Китай, які значно більше вкладаються в цей напрям», — застерігає Маст.

Франк Брункгорст погоджується: «Це величезний виклик для політиків — повернути виробництво антибіотиків до Європи. Сьогодні практично всі препарати виробляються в Індії та Китаї, і ми повністю залежимо від них».

Міністерство охорони здоров’я Німеччини наразі утримується від коментарів, але очевидно одне: без радикальних кроків ми ризикуємо повернутися в ту саму доантибіотикову епоху, якою колись так тішилися, що сказали «Прощавай!».