✦ Матеріал опубліковано в авторській редакції. Думки, оцінки та висновки, викладені в тексті, належать автору й можуть не збігатися з позицією редакції Doberman.media. Редакція не несе відповідальності за інтерпретації, заяви та висновки автора.
Ігор Синяк представив свій новий кліп за символічні 70 000 євро, (пізніше YouTube його видалив зі своєї платформи). Режисером виступив Вільчинський, але чи врятував це проєкт?
По-перше, дай Боже кожному з нас прокидатися з таким рівнем упевненості в собі, з яким Ігор заходить у кадр. Це майстер-клас із самооцінки. Але давайте одразу домовимося: це не заклик до дії. Чоловіки, продовжуйте за собою стежити. На мій погляд, упевненість — це чудово, але дзеркала в домі ніхто не скасовував.
Коли ми дивимося на цей візуальний ряд, створюється стійке відчуття, що ангел не спустився з небес, а просто-напросто з'їв Брітні Спірс. До речі, її давно не було видно — збіг?
Ми з вами спостерігаємо класичну історію: на мій погляд, амбіції випереджають матеріал, а мікрофон стає місцем, де це особливо помітно.
Субтон (или “пение с придыханием” — это вокальный приём, создающий мягкий, воздушный и интимный звук за счет сочетания работы голосовых связок с прохождением большого количества воздуха, – прим. Doberman.media) — техніка на любителя, і тут вона не переконує. Гроші вирішують багато чого, але купити на них харизму не вдасться.
У кліпі постійно мелькають спроби у «високу естетику», але насправді це виглядає як дорогий євроремонт із нуля. Чому він не взяв приклад зі свого друга Сергія Аполонова (до речі, Людина року 2025 року) — для мене загадка століття. У Сережі є те, чого тут бракує: органічність. А тут? Просто спроба «дорого-багато» перекричати порожнечу.
Давайте чесно: якби з цього кліпу прибрали самого Ігоря й просто лишили красивих мужиків за ті самі 70 тисяч, пісня б одразу зазвучала. Перегляди росли б органічно — аудиторія красивих тіл універсальна. Це була б чесна угода. Але Ігор вирішив, що головний тут він.
Монтаж викликає запитання: такі різкі склейки зазвичай роблять, щоб приховати, що артист у кадрі не вміє рухатися. Чи так це тут — судити лишимо глядачеві. У будь-якому разі Вільчинський працює з тим, що є, — але навіть сильна режисура не замінює концепцію. Усе це виглядає вульгарно, несмачно і, що найобразливіше, зовсім не сучасно.
Загалом, «Total Control» — це контроль лише над тим, як ефектно спустити бюджет у трубу. 70 тисяч євро за те, що, на мій погляд, виглядає як демонстрація відсутності смаку на весь YouTube, — це, звісно, теж своєрідний перформанс. Але ми таке вже бачили, і в 2026-му це залежалий товар із розпродажу минулого десятиліття.
P.S. Від редакції Doberman.media. Бажаємо Ігорю творчих успіхів і з цікавістю стежимо за розвитком проєкту Angel. Критика — це теж частина гри, а отже, ласкаво просимо.
0 коментарів
Введіть email — ми надішлемо одноразовий код. Без паролів і акаунтів.
Код надіслано на
Якщо лист не з’явився у «Вхідних» протягом кількох хвилин, перевірте папку «Спам», «Небажана пошта» або «Промоакції», оскільки деякі поштові сервіси можуть помилково поміщати туди автоматичні повідомлення