Сила усмішки: Головне з першого великого інтерв’ю Марії Колесникової після звільнення

13 грудня 2024 року Марія Колесникова, одна з лідерок білоруського протесту 2020 року, вийшла на свободу в результаті масштабного обміну. Провівши понад чотири роки в ув’язненні, зокрема 19 місяців у повній ізоляції, вона дала перше докладне відеоінтерв’ю Юрію Дудю. Колесникова розповіла про те, як виживала в системі, яку називає «м’ясорубкою», чому не шкодує про розірваний паспорт і чому сьогодні вона закликає до діалогу з Лукашенком заради порятунку тих, хто залишився в тюрмах.

Досвід у «абсолютному середньовіччі»

Марія описує білоруську в’язницю як місце, де права людини повністю відсутні, а умови утримання застрягли в минулому. У колонії вона зіткнулася з каторжною працею: ув'язнені шиють форму для міліції, отримуючи за це близько 25 євро на місяць. У Марії була чітка «червона лінія» — вона була готова відправитися в ШІЗО, але відмовилася б шити одяг для російських військових.

Значну частину строку Колеснікова провела в одиночній камері (ПКТ) та ШІЗО, де з удобств була тільки холодна вода. Попри ізоляцію, вона підтримувала себе жорсткою дисципліною: щодня займалася йогою по 4,5 години і проходила по 10 тисяч кроків на п’ятачку два на три метра. За її словами, саме фізична активність і внутрішня свобода від ненависті допомогли їй не почуватися жертвою.

Операція на межі смерті

У 2022 році Марія опинилася в критичному стані через прободіння виразки, хоча раніше не мала проблем зі шлунком. Вона провела кілька годин на підлозі в ШІЗО, перш ніж адміністрація ухвалила рішення викликати швидку допомогу. Колесникову врятували в міській лікарні, і вона наголошує, що цей випадок став для неї уроком: навіть у нелюдській системі перебувають люди, готові зробити крок і врятувати чуже життя.

Легенда про паспорт і мильну бульбашку диктатора

Марія детально відновила хроніку свого викрадення та спроби насильницької депортації у вересні 2020 року. Щоб залишитися в Білорусі, вона порвала свій паспорт прямо в машині силовиків у нейтральній зоні на кордоні з Україною. Вона іронічно прокоментувала чутки про те, що Олександр Лукашенко нібито вірив, буцімто вона «з’їла» документ. Для неї це показник того, що диктатори живуть в штучному інформаційному міхурі, який створюють лояльні силовики.

Ставлення до війни і Путіна

Колеснікова відкрито називає події в Україні катастрофою і заявляє, що війну розпочала Росія. Під час обміну вона опинилася в Чернігові й особисто ховалася в бомбосховищі, що дало їй чітке розуміння жаху того, що відбувається. Відповідальність за загибель людей вона покладає на Володимира Путіна. Вона також висловила глибоку повагу білоруським добровольцям, які воюють за Україну, відзначивши їхню готовність віддавати життя за свободу.

Чому Колесникова закликає до діалогу?

Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стали слова Марії про необхідність переговорів з Лукашенком. Вона обґрунтовує це тим, що в Білорусі залишаються щонайменше 1300 політичних ув’язнених, чиє життя перебуває в небезпеці.

• Мета діалогу: звільнення людей, припинення репресій і повернення країни з ізоляції.

• Моральний вибір: Колесникова спирається на філософію Андрія Сахарова, вважаючи, що моральний вибір — єдиний правильний у довгостроковій перспективі, навіть якщо він здається непопулярним.

Плани на майбутнє

Марія не планує обіймати державні посади, називаючи себе політичним активістом, а не класичним політиком, який прагне влади. Вона має намір займатися:

1. Культурними проєктами, щоб «будувати мости».

2. Допомогою білорусам у подоланні ізоляції та припиненні репресій.

3. Креативним бізнесом у Берліні, щоб забезпечувати своє життя.

Головна мрія Марії — повернутися у вільну Білорусь, де «розум колись переможе».