Роботи навчилися збирати самих себе і живитися органікою. Це початок кінця?

Останніми місяцями в науково-технічному середовищі активно обговорюють три незалежні одна від одної тенденції: прогрес в автономному складанні роботів, використання органіки як палива для машин і непередбачуваність сучасних систем штучного інтелекту. Якщо поєднати ці технології, картина майбутнього починає нагадувати постапокаліптичні сценарії.

Ми вивчили останні наукові публікації та звіти (далі — «джерела»), щоб зрозуміти, наскільки обґрунтовані побоювання щодо виходу автономних систем з-під контролю.

Що сталося? Чому про це заговорили саме зараз?

Тривогу викликали повідомлення про те, що людство підійшло до «фатальної помилки» — об'єднання трьох критично важливих технологій в одній системі. Йдеться про автономному відтворенні – роботи вже здатні збирати складні механізми без участі людини.

Також розроблено системи, що дозволяють роботам переробляти органічну матерію в енергію (наприклад, через мікробні паливні елементи або MFC), що називається енергетичною автономністю.

Також тривогу викликають непередбачуваність ШІ. Звіти за січень 2025 року, які вказують на зростання кількості «артефактів» і збоїв у поведінці ШІ, що роблять його рішення важко передбачуваними.

У масовій культурі такий сценарій відомий з гри Horizon Zero Dawn, де автономні бойові машини почали використовувати біомасу як паливо й знищили біосферу Землі.

Чи справді роботи можуть збирати самі себе?

Так, прогрес у сфері автономного складання (Autonomous Robotic Assembly) за останній рік став колосальним.

Zero-shot складання. Сучасні роботи, що використовують візуально-мовні моделі (VLM), здатні вставляти деталі (наприклад, штифти в отвори) без попереднього навчання на конкретних об’єктах. Точність ідентифікації потрібних отворів у нових парах деталей досягає 90,2%.

Дослідники з Mitsubishi Electric і провідних університетів (Northwestern та ін.) розробили методи, що дають змогу роботам справлятися з невизначеністю під час захоплення деталей і похибками в позиціонуванні.

Існують системи, які можуть самостійно виводити алгоритм складання з геометричних характеристик деталей. Тобто ШІ може збирати своїх однодумців без креслень.

Інвестори вже виявляють величезний інтерес до цих технологій, адже роботи, що виробляють інших роботів, — це вершина виробничої ефективності: без зарплат, відпусток і цілодобова робота.

А що з «живленням» органікою? Роботи стануть хижаками?

Ідея використовувати довкілля для підзаряджання спочатку подається як екологічна ініціатива. Передбачається, що мікророботи зможуть очищувати повітря, переробляти пил і відходи, одночасно отримуючи з цього енергію.

У 2025 році технології MFC (Microbial Fuel Cells) всерьйоз розглядаються як джерело живлення для автономних систем. Це розв'язує головну проблему робототехніки — обмежену ємність батарей. Однак критики побоюються, що якщо система з ІІ вийде з-під контролю, вона може почати розглядати будь-яку органіку (включно з живими істотами) просто як «паливо» для продовження циклу самовідтворення.

Підтримайте незалежну журналістику. Це не спливаюче вікно. Ви можете прокрутити далі або закрити це сповіщення

Doberman Media працює без інвесторів і грантів — лише завдяки вам. Ваша допомога, навіть невелика, дає нам змогу продовжувати роботу. Допоможіть нам вижити: оформіть підписку або підтримайте разово. Не маєте змоги задонатити? Просто перешліть цей текст другу.

Наскільки небезпечний «глючний» ШІ в таких системах?

Головна проблема не в самій можливості збирання чи живлення, а в керуванні. Міжнародні наукові звіти початку 2025 року підкреслюють:

• Системи ІІ розвиваються швидше, ніж методи контролю за ними.
• Спостерігається зростання «артефактів» і непередбачуваних рішень у замкнутих системах.
• Навіть розробники систем (наприклад, в OpenAI) стикаються з тим, що ІІ поводиться незрозуміло, що спричиняє внутрішні конфлікти в корпораціях щодо безпеки впровадження технологій на фабрики-автомати.

Важливе уточнення: Хоча сучасні роботи досягають успіху в 83–88% випадків під час виконання складних завдань, вони все ще стикаються з фундаментальними труднощами у фізичній взаємодії, такими як тертя та складні контакти.

Чи є привід для паніки просто зараз?

Наукова спільнота поки що обережніша в оцінках, ніж автори в соцмережах. Попри успіхи, роботи все ще погано справляються з 3D-реконструкцією середовища за однією камерою (що критично для навігації), потребують складного налаштування для роботи в умовах високої невизначеності та сильно відстають від біологічних систем у вправності маніпуляцій.

Тим не менш, щойно один проєкт об’єднає ШІ, самовідтворення і споживання органіки, питання втрати контролю стане лише питанням часу. Проблема в тому, що на тлі гонки за прибутком і лідерством у сфері ШІ мало хто може помітити момент, коли система стане повністю автономною.

ДЖЕРЕЛА:
Стаття номер раз. У ній прямо обговорюється перспективи MFC як джерела енергії для роботів (у тому числі автономних) у 2025 році Посилання
2.  Ця стаття показує, що вже у 2024–2025 роках роботи здатні самостійно виконувати складання складних деталей і механізмів без прямого контролю людини. Посилання
3. Це офіційний міжнародний звіт (січень 2025), у якому зібрано наукові дані про те, що ШІ розвивається дуже швидко, викликає занепокоєння через невизначеність, ризик непередбачуваної поведінки та складнощі в управлінні масштабними системами. Посилання