Фондовий ринок обвалився. Що сталося?

5 серпня 2024 року вже назвали «чорним понеділком» XXI століття. Фінансові ринки по всьому світу зазнали різкого обвалу: в Японії спостерігалося найсильніше падіння з 1987 року, а в Сполучених Штатах ситуація була не кращою. Уся ця низка подій, що призвела до катастрофи на біржах, почала розгортатися ще минулого тижня, коли американська влада оприлюднила слабку статистику щодо ринку праці. Це викликало в інвесторів глобальне занепокоєння щодо можливої рецесії, що спровокувало масовий розпродаж акцій.

Наскільки обґрунтовані ці страхи, хто постраждає від можливого кризису і коли ринки зможуть вийти з цього штопора й досягти стабільності?

Чому ж стався такий обвал?

Bloomberg вказує на кілька причин. Деякі з них беруть початок ще у 2020 році, а інші стали помітними тільки на початку серпня 2024-го. Разом ці фактори створили «ідеальний шторм», у результаті якого інвестори почали втрачати гроші.

Ризики рецесії в США

Три роки тому інфляція в США почала різко зростати. Це було спричинено масштабними програмами державної допомоги населенню й бізнесу в період пандемії коронавірусу. Наприкінці 2021 року інфляція досягла 7%, що стало рекордом із 1982 року. У 2022 році, після вторгнення Росії в Україну, ціни на енергоносії підскочили, що завдало додаткового удару по виробниках. У підсумку інфляція досягла пікового значення в 9%.

У відповідь на це Федеральна резервна система США (ФРС) почала підвищувати облікову ставку. До березня 2022 року ставка була майже на нулі, а до 2023 року вона піднялася до 5,25–5,5%, що стало максимумом за 20 років. Високі ставки допомагають стримувати інфляцію, але також гальмують економічну активність, роблячи кредити надто дорогими. Упродовж року ставка залишалася незмінною, інфляція сповільнилася, і деякі економісти почали говорити про необхідність її зниження, щоб уникнути рецесії. Усі очікування були спрямовані на вересневе засідання. Голова ФРС Джером Пауелл заявив, що восени можна буде обговорити пом'якшення політики, якщо інфляція знизиться, економіка залишиться достатньо сильною, а ринок праці — стабільним.

Однак цей прогноз протримався недовго. 2 серпня Міністерство праці США повідомило, що рівень безробіття зріс до 4,3%, найвищого показника з 2021 року. Кількість робочих місць за місяць збільшилася на 114 тисяч, тоді як аналітики очікували зростання на 175 тисяч і збереження рівня безробіття на попередньому рівні.

Сповільнення економіки США — погана новина для їхніх торговельних партнерів. Якщо американські споживачі купуватимуть менше товарів і послуг, це позначиться на виробництві компаній з інших юрисдикцій. Тому 5 серпня дешевельни акції британських, німецьких, французьких, південнокорейських, тайванських і турецьких компаній. Як сказали в ефірі CNN, «коли у США нежить, у решти світу пневмонія».

Проблеми BigTech

Технологічний сектор становить вагому частину американських фондових індексів. У S&P 500, наприклад, ринкова капіталізація всіх семи компаній виявилася більшою, ніж сумарна капіталізація промислового, споживчого, сировинного, енергетичного, комунального і будівельного секторів. У перші чотири місяці року цей аномальний ріст тривав: акції Nvidia зросли на 80%, Meta — на 48%, Amazon — на 24%, а Alphabet і Microsoft додали по 14%. Однак згодом інвестори, розглянувши співвідношення прибутку і капіталізації, почали висловлювати занепокоєння щодо можливого «бульбашки», що нагадує кризу доткомів. Bloomberg зазначає, що ринок став сумніватися в тому, що значні інвестиції в розробку штучного інтелекту (ШІ) виправдаються в майбутньому.

В результаті під час розпродажу 5 серпня в США технологічний індекс Nasdaq падав швидше за інші індекси широкого профілю.

Сезонність

Bloomberg вказує, що глобальні потрясіння невдало випали на серпень: у цей час інвестори у відпустках, через що на ринку обертається не так багато грошей. У результаті кожна угода має більший вплив на котирування, ніж у розпал ділового сезону. Тобто падіння індексів могло б бути скромнішим.

Міцна японська єна

Цей фактор має радше локальний характер, але саме він зробив Японію епіцентром міжнародного обвалу ринків,пише Bloomberg.

Короткий екскурс: в Японії протягом восьми років були від’ємні процентні ставки. Це робило заощадження в єнах непривабливими, а кредити, навпаки, затребуваними. Коли ФРС почала піднімати облікову ставку через постковідну інфляцію, інвестори стали використовувати механізм керрі-трейд: брати в борг в єнах (за низькою ставкою), конвертувати їх у долари і вкладати в американські активи (з високою дохідністю). У результаті єна ослабла до мінімуму з 1986 року. Bloomberg вказує, що багато хто зробив ставку на подальше знецінення, ставлячи на «шорт» і не реагуючи на публічне занепокоєння місцевого уряду. Дарма: у березні Банк Японії вперше за 17 років підвищив ставку, зробивши її позитивною, а в липні ще сильніше посилив політику.

Ієна почала зміцнюватися. Для жителів Японії це хороша новина: імпортні товари перестануть дорожчати. Але для фондового ринку такий несподіваний розворот обернувся втратами відразу з кількох причин.

1. По-перше, експортери за свої товари отримуватимуть менше виручки, їхні акції впали. Цінні папери експортерів тримали місцеві банки, у яких на балансі тепер знецінений актив, — їхні акції теж упали.
2. Інвестори, які «шортили» єну, мали б закривати позицію, щоб уникнути збитків, — для цього довелося продати інші акції, які через це впали. Закрити «шорт» означає купити єну на біржі, що автоматично робить її ще міцнішою. Коло замкнулося.

Зрештою японський індекс Nikkei 5 серпня обвалився сильніше, ніж будь-який інший національний індекс у світі, — одразу на 12%. Це антирекорд із 1987 року.

Що ж чекає ринок далі?

Наразі ситуація залишається невизначеною. 5 серпня індекс VIX, який називають «індикатором страху Волл-стріт», досяг максимальних значень із часів пандемії, становивши 38,5 пунктів. Цей показник відображає потенційні коливання в S&P 500, але не вказує напрямок цих змін.

Деякі інвестори сподіваються, що ФРС проведе позачергове засідання і знизить ставку раніше запланованого строку в вересні. Однак головний економіст Moody’s Марк Занді вважає, що цього не станеться, оскільки такі кроки ФРС вживає лише в надзвичайних ситуаціях, як це було в березні 2020 року через пандемію. Економіст Єгор Сусін також попереджає, що будь-які екстрені рішення можуть посилити паніку. На його думку, зміни в політиці ФРС потрібні лише в разі загрози фінансовій стабільності. Представник ФРС підтвердив, що регулятор не зобов'язаний стежити за комфортом фондового ринку.

Крім того, є сумніви щодо ризиків рецесії. Деякі аналітики підозрюють, що дані щодо безробіття можуть бути недостовірними, оскільки в липні кількість людей, які не працюють через погодні умови, несподівано зросла. Також темпи створення нових робочих місць не критичні — 114 тисяч вакансій за липень не так уже й багато порівняно з втратою 20 мільйонів у розпал пандемії. Економіка США, попри високі ставки, продовжує зростати, і показники ВВП та споживчої активності залишаються стабільними. Інфляція сповільнюється, і прогнози щодо її зниження залишаються позитивними.

Світовий фондовий ринок втратив 6,4 трильйона доларів за добу, але аналітики вважають, що ця реакція була надмірною. Генеральний директор «Арикапітал» Олексій Третьяков вважає, що ринок був перегрітий, а головний економіст EY Грегорі Деко припускає, що ФРС може знизити ставки на решті засідань року, якщо поточна ситуація не зміниться. Якщо цього не станеться, Волл-стріт може повстати проти поточної політики.