Не дайте себе обманути: чому «традиційні цінності» — це пастка для народу

Читаючи новини про «відповідальності за чайлдфрі» чи «відповідальності за пропаганду ЛГБТ» кожного разу згадую фразу, що стала афоризмом: «Коли я чую про культуру, я знімаю запобіжник зі свого browning». Ну а я, коли чую про «традиційні цінності», хапаюся за голову. У контексті подальших міркувань можу сказати, що авторство афоризму (його приписують нацисту Гансу Йосту) має лише одне значення: далі йтиметься про близькі за духом ідеології.

Повторювана неодноразово з усіх пропагандистських джерел турбота про моральне здоров’я і благополуччя суспільства з вуст високопоставлених чиновників, чесно кажучи, просто ріже слух. Втім, нічого нового. Мазати біле чорним, вивертати з ніг на голову, вбивати в свідомість народу нікчемні стереотипи — це все, на що здатні нинішні державні «борці» за високу мораль.

Насправді саме вони і є головними руйнівниками сімейних цінностей, основною загрозою моральності та здоров'ю населення, державності і, загалом, якщо висловлюватися їхнім сленгом, «існуванню як країни».

В основі ідеології путінізму та лукашизму — не ідеї прогресу чи відродження, не продовження духовних традицій предків і навіть не пресловуте слов’янське братерство. Нічого, крім палкого бажання зберегти владу. І це бажання живиться безумовним, безперервним і безпричинним насильством та примітивним мачизмом.

Відповідно до переліченого я сприймаю всі спроби влади повернутися до забутих радянських практик придушення сексуального інакодумства та різноманіття.

Генеруючи ззовні свою показну духовність, насправді влада демонструє крайній матеріалізм і приземленість. Адже якщо дотримуватися парадигми духовності, то саме наша ментальність має визначати наше буття. Так і є, зміст визначає форму. Людина сама, зсередини, виходячи з власного розуміння своєї природної сутності, визначає свою гендерну ідентичність. Це і є нормальність, природність, саме такий підхід лише й може вважатися моральним і відповідним високим ідеалам гуманізму.

І навпаки, насильно регулювати форму (гендерну ідентичність, статеву належність), не враховуючи при цьому зміст (ментальність) особистості — глибоко аморально за своєю суттю.

Домовимося, що з публічного дискурсу на тему ЛГБТ необхідно одразу виключити проблему педофілії, яку влади РБ і РФ навмисно вмазали в загальну картину, змішавши в одну купу гомосексуальність, зміну статі, бездітність і не пов’язане з ними злочинне за своєю суттю явище. Ніде у світі, де не дискримінують права представників ЛГБТ-спільноти, не ставляться толерантно до злочинів проти статевої недоторканності неповнолітніх. Але про це «вони», звісно ж, замовчують.

Загалом, якщо говорити про те, як права членів ЛГБТ-спільноти, питання зміни статі або філософії бездітності співвідносяться з міжнародно визнаними стандартами прав і свобод людини, то слід почати з того, що проблеми як такої не існує. Принципи недискримінаційного підходу й універсальності прав людини не дозволяють обмежувати права геїв, лесбійок, бісексуалів та інших представників спільноти, примушувати відмовлятися від зміни статі, або переслідувати культуру childfree. Немає жодних заборон і на «пропаганду» всього переліченого.

У цьому й полягає правовий підхід. З іншого боку, правовий волюнтаризм, заохочуваний державою і зведений в абсолют, може призвести до повного ігнорування прав людей з іншою, ніж традиційна, сексуальною ідентичністю, до заборони висловлюватися щодо зміни статі і навіть до такого державного ідіотизму, як бажання заборонити говорити вголос про те, що не хочеш народжувати.

Від запланованих змін у законодавстві, що звучать як «умисне поширення в будь-якій формі інформації з метою формування в індивідуально-непевного кола осіб привабливості гомосексуальних відносин або зміни статі» або «умисне поширення в будь-якій формі інформації з метою формування в індивідуально-непевного кола осіб привабливості бездітності» до повної заборони ЛГБТ, зміни статі, чайлдфрі і запровадження жорстких покарань лишився один крок. І його, без сумніву, буде зроблено.

Ідеї нацизму заразні й згубні для суспільства. Ідеї статевого нацизму, попри їхню зовнішню привабливість для спотвореної свідомості, приваблюють простотою розв’язання складних проблем. Ну і, звісно ж, декларованими цілями «порятунку» нас від содомії. Не варто їм піддаватися і вестися на тих, хто, рятуючи нас від тлетворного впливу Заходу, аж ніяк не є моральним авторитетом сам.

Немає нічого більш аморального й мерзенного, ніж сучасна російська та білоруська влада, що бореться за моральні засади суспільства, — це й уявити неможливо.

Редакція Doberman.media не несе відповідальності за думки, висловлені автором у цій статті. Думки та твердження, викладені в статті, відображають виключно особисту позицію автора і можуть не збігатися з позицією редакції