ЄС запровадив прискорену процедуру надання притулку для росіян. Тепер шансів отримати захист менше, особливо у ЛГБТК+ людей і активістів. Розбираємося, що змінилося

З 12 червня 2026 року в Європейському Союзі набули чинності нові правила розгляду заяв на притулок. Росія потрапила до списку країн, громадяни яких тепер проходять через «прискорену процедуру». Це рішення вже викликало занепокоєння у правозахисників: на їхню думку, нові норми підривають право на індивідуальну оцінку кожного випадку та створюють додаткові ризики для найуразливіших категорій заявників.

Розповідаємо, як влаштована нова система і до чого готуватися тим, хто шукає захисту в Європі.

Чому правила змінилися саме для громадян РФ?

В Європейському Союзі діє так званий «принцип 20%». Якщо середній рівень схвалення заявок на міжнародний захист для громадян певної країни становить менше 20%, їхні справи починають розглядати в прискореному порядку. Згідно з даними Eurostat, у росіян цей показник зараз становить 18,1%.

На думку правозахисників із Human Rights Watch, така математична логіка створює небезпечну «презумпцію неопасності»: чиновники наперед виходять із того, що заявник із цієї країни, найімовірніше, не потребує захисту.

Що таке «прискорена процедура» і чим вона небезпечна?

Головна відмінність — у строках і умовах утримання. Тепер на розгляд кейсу, включно зі стадією оскарження, відводиться всього 12 тижнів. Для порівняння: стандартна процедура може тривати місяцями і навіть роками.

Основні ризики прискореного порядку:

• Обмеження свободи: Заявників фактично не пускають усередину країни, а розміщують у закритих установах (транзитних зонах аеропортів або таборах на кордоні).
• Проблеми із захистом: Замість повноцінного адвоката, який захищає інтереси заявника, на кордоні часто надають лише консультанта, який просто роз’яснює права.
• Стислі строки: Зібрати докази й подати апеляцію в разі відмови потрібно буде максимально швидко, що майже неможливо для тих, хто евакуювався терміново.

Хто перебуває в зоні ризику?

Перш за все нові правила вдарять по тим, чиї ризики переслідування мають індивідуальний або системний характер, який складно довести навскидку. Юристи виділяють такі групи:

• ЛГБТК-люди. Правозахисники з EQUAL PostOst наголошують, що квір-люди в РФ зазнають інституційного переслідування, і їхні ризики не можна прирівнювати до «середнього громадянина».
• Транс-люди. У закритих центрах на кордоні неможливо отримати специфічну медичну допомогу, наприклад життєво необхідну гормональну терапію.
• Журналісти й активісти. Їм часто потрібен час, щоб зібрати пакет документів, що підтверджують їхню діяльність і загрози.
• Інші категорії: ухильники, представники релігійних меншин і жінки з Північного Кавказу, які тікають від насильства.

Що радять юристи?

Якщо ви плануєте просити притулку на кордоні, правозахисники радять готуватися заздалегідь, оскільки можливості надіслати документи пізніше може не бути:

1. Зберіть повний пакет документів до виїзду. Усі докази переслідування, медичні довідки й копії мають бути при собі.
2. Говоріть про вразливість одразу. Якщо ви пережили насильство, тортури або маєте ПТСР, про це потрібно заявити на першому ж інтерв’ю. Це допоможе довести, що ви потребуєте «спеціальних процесуальних гарантій» і переведення на стандартну (не прискорену) процедуру.
3. Медичні приписи. Людям, які потребують регулярного приймання ліків, потрібно мати з собою рецепти та підтвердження діагнозів, щоб спробувати домогтися необхідної допомоги в умовах закритого центру.

Правозахисники наполягають: ЛГБТІК-люди та інші вразливі групи мають автоматично переводитися на стандартну процедуру, оскільки «прискорений» формат не дає змоги адекватно оцінити їхню безпеку.