Помер Девід Гокні — великий британський художник, який зробив гей-культуру частиною світового мистецтва

12 червня 2026 року у віці 88 років помер Девід Гокні — один із найвпливовіших художників сучасності, чиї роботи з образами залитих сонцем басейнів і каліфорнійського життя стали культовими. Гокні був не лише майстром поп-арту, а й піонером квір-мистецтва, який почав зображати одностатеве кохання і бажання задовго до їхньої часткової декриміналізації в Британії.

Розповідаємо, як Девід Гокні змінив наші уявлення про красу й інтимність, здійснив революцію в мистецтві, не вдаючись до прямого активізму, і чому його роботи стали обов’язковим атрибутом у домівках мільйонів людей.

«Ми двоє хлопців, міцно притулившись один до одного»: як Гокні починав в умовах цензури

Гокні почав відкрито говорити про свою ідентичність у мистецтві ще на початку 1960-х, навчаючись у Королівському коледжі мистецтв у Лондоні.

У 1961 році він написав роботу «We Two Boys Together Clinging» («Ми двоє хлопців, міцно притулившись один до одного»), назва якої відсилала до віршів Волта Вітмена. Це був код, зрозумілий лише «своїм», що дозволяв уникнути звинувачень у порушенні тодішніх законів про цензуру.

У картині «Чистка зубів, ранній вечір» (1962) Гокні зобразив дві фігури, що видавлюють одна одній у рот зубну пасту з червоних тюбиків Colgate. Для масового глядача це здавалося невинним, але для квір-спільноти це був сміливий іронічний натяк на сексуальну близькість.

Каліфорнійська мрія: басейни, ніжність і повсякденність

У 1964 році Гокні переїхав до Лос-Анджелеса, де знайшов значно більше свободи. Саме там він створив свої найвідоміші роботи, перетворивши Каліфорнію на залиту світлом фантазію з ідеальними галявинами та басейнами.

На відміну від багатьох сучасників, Гокні зображав не провокаційні сексуальні сцени, а повсякденну інтимність: як чоловіки разом приймають душ, чистять зуби або плавають.

В епоху, коли гомосексуальність у мистецтві часто асоціювалася з самотністю або трагедією, Гокні показав, що одностатева близькість може бути красивою, ніжною і сповненою задоволення. Його знаменита картина «A Bigger Splash» («Великий сплеск») стала символом цього нового бачення.

Як він підкорив арт-істеблішмент

Гокні вдалося домогтися того, що довгий час здавалося неможливим для відкритого гей-художника — повного визнання консервативним світом мистецтва.

Він не боявся звинувачень у «легковажності» і відкрито використовував у роботах яскраві візерунки, квіткові завіси та орнаменти, доводячи, що декоративне мистецтво може бути глибоким і серйозним.

Гокні встановлював рекорди на аукціонах і проводив найбільші ретроспективи у провідних музеях світу, таких як Тейт Британія. Його успіх забезпечив видимість квір-спільноти в найпрестижніших культурних просторах.

Спадщина Гокні — це не лише техніка чи яскраві кольори, а й особлива «гей-чутливість», що випромінює свободу. Він показав усьому світові красу життя, яку довгий час змушували приховувати. Від плакатів у квартирах до обкладинок на подушках — образи Гокні стали частиною візуального коду сучасності, нагадуючи про те, що мистецтво здатне змінювати світ, просто «уважно на нього вдивляючись».