Коротко. Популярність квір-категорій у порнографії зростає, а разом із нею — і індустрія ШІ-контенту. Однак відсутність регулювання в цій сфері веде до закріплення небезпечних стереотипів, фетишизації транс-персон і навіть ризику легалізації матеріалів, що межують із дитячою порнографією. Розбираємося, як алгоритми змінюють наше уявлення про секс і чому це стало проблемою.
Зміст
Що відбувається?
Згідно звітові Pornhub за 2025 рік: квір-тематика домінує в запитах користувачів: категорія «Lesbian» посіла перше місце за переглядами, а «Transgender» — друге. Водночас спостерігається вибуховий інтерес до генераторів ШІ-порно: лише один із таких сайтів у січні зафіксував понад 8,5 мільйонів відвідувань.
Проблема в тому, що, на відміну від зйомок за участю реальних людей, ШІ-порнографія практично не регулюється. Це відкриває шлях до масштабної експлуатації та спотворення образів квір-людей.

Чому це «сіра зона»?
З точки зору закону, ШІ-контент часто потрапляє в категорію «нефотореалістичних медіа», що зближує його з ілюстраціями. Якщо правоохоронні органи не знають, як класифікувати такий контент, вони не знають, як його обмежувати.
Хоча в США вживаються кроки для боротьби з дипфейками (наприклад, закон TAKE IT DOWN Act або кримінальна відповідальність за їх поширення в Теннессі), більша частина ШІ-порно не копіює зовнішність конкретної людини. Воно створюється на основі величезних баз даних існуючих зображень, що робить притягнення до відповідальності за публікацію таких матеріалів вкрай складним.

Як ШІ закріплює трансфобію
Оскільки алгоритми навчаються на вже наявному в мережі контенті, вони вбирають усі упередження і шкідливі стереотипи. У мейнстримному порно для транс-жінок часто використовуються образливі терміни й тропи, орієнтовані на цисгендерних чоловіків.
- Фетишизація: Пошук за запитом «AI trans porn» видає гіперфемінні образи з нереалістично великими пенісами. Дослідники підкреслюють, що це заохочує сприйняття транс-жінок винятково як секс-об'єктів («до операції»), ігноруючи їхні людські потреби і бажання.
- Насильство: В мережі легко знайти ШІ-відео із заголовками, що прославляють насильство над транс-жінками. Це посилює наявні в суспільстві стереотипи, з якими транс-люди стикаються в реальному житті та під час пошуку партнерів.
- Об’єктивація: Сайти на кшталт CreateAIShemale дозволяють користувачам «збирати» трансжінку за параметрами: від розміру грудей до таких модифікацій, як «бімбо» або навіть «гоблін».

Небезпечні стандарти для геїв і ризик дитячої порнографії
У 2025 році одними з найпопулярніших запитів у гей-сегменті стали «femboy» (фембой) і «twink» (твінк). ШІ доводить ці образи до екстремуму, створюючи зображення виснажених, неприродно худих молодих людей. Це викликає серйозні занепокоєння в експертів, оскільки в гей-спільноті й так історично високий рівень розладів харчової поведінки та дисморфофобії.
Але є й похмуріший бік. Поняття «твінк» і «фембой» часто використовуються як кодові слова для позначення дуже молодих, юних тіл.
- Розмиття меж: ШІ-контент може настільки розмивати межу між дорослим і дитячим порно, що це стає інструментом для зловмисників.
- Дитяча порнографія (CSAM): Згідно зі звітом ЮНІСЕФ за 2026 рік, понад 1,2 мільйона дітей у 11 країнах повідомили, що їхні зображення були використані для створення сексуалізованих дипфейків. Експерти попереджають: якщо моделі навчалися на нелегальному контенті (а перевірити це майже неможливо), вони здатні генерувати нові зображення, що містять ознаки насильства над дітьми.

Викривлення лесбійського сексу
ШІ-порнографія за участю жінок також сповнена абсурдних і шкідливих викривлень:
- Чоловічий погляд: На деяких відео показано, як жінки вступають у контакт із чоловічою спермою, що привносить невидиму «чоловічу присутність» у лесбійський секс.
- «Клонування»: Часто ШІ створює абсолютно ідентичних партнерок — з однаковими обличчями, зачісками й тілами, що заохочує фетишизацію інцесту та стирає індивідуальність жінок.
- Неможливі пропорції: Як і в інших категоріях, тут домінують нереалістичні стандарти краси: екстремальна худорлявість за величезних розмірів грудей і сідниць.
Чому ми не можемо просто «забанити» це?
Проблема в непрозорості даних. Великі технологічні компанії приховують джерела, на яких навчаються їхні моделі. Неможливо вручну перевірити мільйони зображень на предмет того, чи було отримано згоду людей на їхнє використання або чи не потрапили вони до бази незаконні матеріали.
Популярні моделі, такі як ChatGPT, мають внутрішні обмеження на створення сексуалізованого контенту, але «погані гравці» постійно знаходять способи їх обійти. Наприклад, користувачі Grok (ШІ Ілона Маска) успішно генерують відео з елементами насильства й неконсенсуального сексу, попри модерацію. За дев’ять днів наприкінці 2025 року Grok створив і поширив понад 1,8 мільйона сексуалізованих зображень жінок.
Що робити?
Універсального технічного рішення, яке на 100% запобігло б створенню шкідливого контенту, поки не існує. Однак експерти пропонують кілька кроків:
- Red teaming: Етичне тестування моделей, коли хакери намагаються змусити ШІ згенерувати заборонений контент, щоб виявити вразливості.
- Прозорість (Model cards): Запровадження спеціальних «карток моделей», де буде зазначено, на яких даних навчався ШІ та якими є його обмеження.
- Нове законодавство: Урядам потрібно залучати до розробки законів не лише техдиректорів, а й людей із реальним досвідом в індустрії — секс-працівників і порноакторів, чиї права порушуються насамперед.
Поки що ШІ-порно залишається «чорним ящиком», споживання якого несе ризики не лише для глядачів (через формування залежності й викривлених очікувань), а й для всього квір-спільноти, чиї образи продовжують експлуатуватися заради прибутку.
В основі цієї публікації лежить матеріал, першопочатково підготовлений для Gay Times Magazine. Редакція Doberman Media переробила й адаптувала текст для своєї аудиторії, зберігши ключові факти та зміст оригінальної статті. Дякуємо автору оригінального матеріалу і співавторам Spencer Macnaughton та Hope Pisoni за виконану роботу.
0 коментарів
Введіть email — ми надішлемо одноразовий код. Без паролів і акаунтів.
Код надіслано на
Якщо лист не з’явився у «Вхідних» протягом кількох хвилин, перевірте папку «Спам», «Небажана пошта» або «Промоакції», оскільки деякі поштові сервіси можуть помилково поміщати туди автоматичні повідомлення