«Вони такими народилися»: священник Олексій Умінський про геїв у церкві, «задум Бога» і таємне причастя

В інтерв’ю Юрію Дудю колишній настоятель храму Живоначальної Трійці в Хохлах Олексій Умінський розповів про те, як сучасна православна церква справляється (або не справляється) з питаннями сексуальної орієнтації парафіян. За словами священника, церковні інститути перебувають у стані «страху та здивування» перед лицем сексуальної революції.

Чи може гомосексуал бути парафіянином?

Отець Олексій підтверджує: гомосексуал може бути парафіянином, однак його статус у громаді, найімовірніше, буде обмежений. Офіційна позиція церкви залишається жорсткою: гомосексуальні стосунки розглядаються як суперечать «божественному задуму» про людину, яка передбачає союз чоловіка і жінки. Умінський зазначає, що церква не розглядає інтимне життя поза шлюбом як норму, а шлюб у християнському розумінні нерозривно пов’язаний з дітонародженням.

Особиста еволюція поглядів Священник зізнався, що його власне ставлення до ЛГБТ-людей змінювалося в міру пастирської практики. Спілкування з людьми на сповіді привело його до розуміння кількох важливих речей:

• Багато геїв і лесбійок «такими народилися», і для них створення традиційної сім’ї часто біологічно й психологічно неможливе.
• Серед гомосексуальних пар існують «глибокі, вірні й по-справжньому люблячі» союзи, які можуть тривати роками.
• Рівень «добра і милості» в людині не вимірюється її сексуальною орієнтацією, хоча церковні правила часто ігнорують цей факт.

«Заборона знімає всі питання»

Умінський критикує сучасний підхід РПЦ, який часто зводиться до простих заборон. На його думку, православна церква більш консервативна і жорстока у цьому питанні порівняно з католицькою, яка за Папи Франциска намагається робити кроки до адаптації. В православ’ї ж страх перед змінами світу призводить до того, що двері перед «незручними» парафіянами просто зачиняються.

Таємна практика в російських парафіях

Попри офіційні догми, насправді ситуація складніша. Умінський розповів, що в Росії існують парафії, де священники роками знають своїх парафіян як «справжніх християн» і, виявляючи особисте поблаження, допускають гомосексуальні пари до причастя. Це відбувається непублічно, оскільки такі стосунки досі не вважаються церковною нормою, але пастирі бачать у них «багато справжнього і глибокого».

Таким чином, церква сьогодні стоїть перед вибором: продовжувати політику ізоляції або шукати способи прийняти людей, чиє життя не вписується в середньовічні канони, але сповнене християнського змісту.

Відео