В історії боротьби за права ЛГБТ-спільноти в Україні сталося знакове подія, яка може змінити правовий ландшафт країни. 8 березня 2026 року Верховний Суд України залишив у силі рішення про визнання одностатевої пари сім’єю, відхиливши касаційну скаргу консервативного руху «Всі разом!», який намагався оскаржити вердикти попередніх інстанцій. Влітку минулого року це зробили у Деснянському районному суді Києва і апеляційному суді.
Історія цієї справи почалася з боротьби за право бути разом у важливий період життя. Зорян Кись, український дипломат, у червні 2024 року був призначений першим секретарем посольства України в Ізраїлі. Він планував вирушити до місця служби разом зі своїм партнером, Тимуром Левчуком , розглядаючи його як члена сім'ї.
Однак Міністерство закордонних справ України (МЗС) відповіло відмовою, мотивував це тим, що чинне законодавство країни визначає шлюб виключно як сімейний союз жінки і чоловіка. Не бажаючи миритися з дискримінацією, пара звернулася до суду, розпочавши довгий шлях до справедливості через українську судову систему.
Перші успіхи були досягнуті ще влітку минулого року. Деснянський районний суд Києва, а потім і апеляційний суд стали на бік пари, визнавши їхні фактичні стосунки сімейними. Вирішальну крапку поставив Верховний Суд, підтвердивши законність цих рішень.
Правовою підставою для цього вердикту послужила практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Суд установив, що відмова держави визнавати фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі може бути розцінена як порушення права на повагу до приватного і сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.
Представники ЛГБТ-організації «Інсайт» підкреслюють надзвичайну важливість цієї події:
«Це рішення створює важливий прецедент у справі правового визнання одностатевих стосунків в Україні. На тлі відсутності законодавчо закріплених інститутів (зареєстрованих партнерств або шлюбів), судове визнання факту сімейних відносин — це поки єдиний інструмент захисту прав таких пар».
Попри судову перемогу, ситуація в країні залишається неоднорідною. Успіх Кіся і Левчука стався на тлі інших інцидентів, що демонструють рівень гомофобії в суспільстві. Так, у Рівному противники ЛГБТ-спільноти зірвали концерт співака MELOVIN , розгорнувши плакати з гаслами проти гей-шлюбів. Крім того, юристи фіксують випадки відкритої дискримінації, як-от відмову Українського католицького університету у Львові в поселенні студентки через ЛГБТ-емоції в її соціальних мережах.
Подія не залишилася непоміченою і за межами України. Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова розкритикувала рішення Верховного Суду, заявивши, що визнання гей-пари сім’єю саме 8 березня «спотворює сенс» Міжнародного жіночого дня і наділяє його «новим квазісенсом».
Втім, для українського правосуддя і правозахисників дата 8 березня 2026 року відтепер назавжди пов’язана з тріумфом ідеї прав людини та визнанням рівності.
Це рішення Верховного Суду відкриває нові можливості для сотень інших українських пар, доводячи, що європейські цінності та права людини стають реальною юридичною практикою, здатною захистити громадян навіть за відсутності відповідних законів, ухвалених парламентом.
0 коментарів
Введіть email — ми надішлемо одноразовий код. Без паролів і акаунтів.
Код надіслано на
Якщо лист не з’явився у «Вхідних» протягом кількох хвилин, перевірте папку «Спам», «Небажана пошта» або «Промоакції», оскільки деякі поштові сервіси можуть помилково поміщати туди автоматичні повідомлення