Заблокувати неможливо обійти. Як різні країни намагаються відключити Telegram — і чому це майже ніколи не працює

Іран заборонив месенджер ще у 2018 році. Сьогодні ним користується 80% населення країни. Це історія про те, як держави раз у раз програють битву з додатком на телефоні.

«Жодна країна у світі не користується Telegram так, як Іран»

До 2017 року Telegram для іранців став чимось більшим, ніж просто месенджер. 40 мільйонів активних користувачів на місяць, 25 мільйонів — щодня. Понад 40% усього інтернет-трафіку країни проходило саме через Telegram. Канали заміняли сайти, боти — програмне забезпечення. Рекламний оборот перського сегмента Telegram перевищував сто мільйонів доларів на рік.

За найскромнішими оцінками іранської влади, Telegram створював робочі місця для 200 тисяч іранців. Іранський стартап у більшості випадків починався з телеграм-каналу.

Один великий підприємець, який вів бізнес через Telegram, говорив в інтерв’ю: «більшість людей навіть не чули про інтернет до Telegram».

Усе це робило будь-яку спробу заблокувати месенджер політично ризикованою. Під час передвиборчої кампанії 2017 року президент Рухані заявляв, що він виступає проти блокування, і це позитивно позначилося на його рейтингу.

Протести, канал із коктейлями Молотова і перша блокування

28 грудня 2017 року в Ірані почалися масові антиурядові виступи. Головним рупором протестів стали Telegram-канали — на відміну від виступів 2009 року, коли основну роль відігравали лояльні опозиції ЗМІ.

Один канал із більш ніж мільйоном підписників почав публікувати не лише зведення з протестів, а й заклики до участі в них, зокрема інструкції щодо застосування коктейлів Молотова.

Telegram і Instagram були заблоковані в Ірані з кінця грудня 2017 року — для цього Вищий рад безпеки ухвалив спеціальне рішення. Влада називала ці заходи «тимчасовими обмеженнями». Павел Дуров пояснив блокування тим, що його команда відмовилася на вимогу Тегерана закрити канали, які публікували інформацію про опозицію.

Блокування тривало до 13 січня 2018 року. За даними агентства Reuters, месенджер розблокували через збитки для бізнесу — кілька компаній зазнали втрат, близько 100 тисяч людей лишилися без роботи.

Але консерватори не здалися.

«Заблокувати так, щоб не працював навіть VPN»

30 квітня 2018 року іранський суд виніс остаточний вирок: «З огляду на скарги на незаконну діяльність Telegram, судова система заборонила його використання в Ірані». Завдання було сформульоване чітко — зробити доступ до сервісу на всіх платформах неможливим навіть із використанням VPN.

Держава створила іранський месенджер Soroush — по суті, клон Telegram з перськими стікерами (як месенджер MAX). На одному зі стікерів жінка тримала портрет аятоли, на іншому — плакат «Смерть Америці».

Результат виявився передбачуваним. За даними опитування GAMAAN, проведеного влітку 2023 року, 43% іранців заявили, що користуються Telegram часто, ще 29% — інколи, 8% — рідко. Разом — 80% населення. Водночас у 2021 році Статистичний центр Ірану повідомив, що в країні Telegram використовують приблизно 45 мільйонів людей.

Soroush же чекав провал. Через п’ять років після запуску, за даними того ж GAMAAN, лише 3% іранців заявили, що користуються ним часто. Посадовець іранського Національного центру кіберпростору визнав, що в Soroush зареєстровано 12,2 мільйона людей, але активними користувачами є лише близько 2,2 мільйона.

Як іранці обходили блокування

Щойно було запроваджено заборону, мільйони іранців просто завантажили VPN. Іранський депутат Махмуд Садеґі підрахував: за два тижні січневої блокади 2018 року 30 мільйонів іранців — 75% користувачів Telegram у країні — не перейшли на місцеві месенджери, а скористалися VPN-сервісами.

Під час протестів після загибелі Махси Аміні у вересні 2022 року використання Telegram зросло більш ніж удвічі — попри те, що месенджер був заблокований уже чотири роки й доступний лише через VPN.

Влада намагалася перекрити й цей канал. У вересні 2023 року Комітет із кібербезпеки заборонив «несанкціоновані VPN», нав’язуючи використання лише ліцензованих проксі всередині країни. Паралельно почалися репресії: у 2022–2024 роках за політичні репости іранців засуджували до десятків років ув’язнення і навіть до страти.

Втім месенджер нікуди не зник. Telegram залишався популярним в Ірані не лише серед пересічного населення, а й у самих державних органах влади.

Що відбувається зараз: торг із Дуровим

До кінця 2025 року іранська влада, здається, сама втомилася від власної блокади. Голова парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що вважає блокування соціальних мереж у спокійний час помилкою, і повідомив, що влада вивчає можливість розблокування Telegram.

Міністерство інформаційних і комунікаційних технологій Ірану вже веде переговори з Telegram. Умови для розблокування були сформульовані так: обмежити контент, що пропагує тероризм, видаляти матеріали за скаргами громадян, співпрацювати з іранською судовою системою і не передавати дані користувачів іноземним розвідкам.

Чи піде Дуров на ці умови — відкрите питання. Частину з них він відкидав ще у 2018 році.

Китай: єдиний, хто майже впорався

На іншому кінці шкали стоїть Китай. Telegram був заблокований там у липні 2015 року — після того, як китайські правозахисні адвокати використовували месенджер для критики Компартії.

Обійти китайську цензуру найважче — VPN-сервісам доводиться використовувати спеціальні технології обфускації трафіку, щоб він не був розпізнаний як VPN. Проте й у Китаї Telegram доступний — для тих, хто готовий витратити час і гроші на правильний VPN.

Росія: провал 2018 року, нові спроби й неминуче блокування

Російський досвід найближчий до іранського — і свого часу завершився таким самим провалом. Блокування Telegram у Росії почалося 16 квітня 2018 року за рішенням суду — через відмову Дурова надати ФСБ ключі для розшифрування переписки.

За перший тиждень Роскомнадзор заблокував понад 18 мільйонів IP-адрес. Telegram продовжував працювати. Заодно постраждали й абсолютно сторонні сервіси: Viber, Google, сайти МДУ, ВШЕ, платіжні системи і навіть системи продажу електронних полісів ОСАЦВ — вони використовували ті самі IP-адреси. За 10 днів блокування Роскомнадзор отримав 46 тисяч скарг. 27 квітня до реєстру на кілька годин потрапили Twitter, Facebook і «ВКонтакте».

За перший тиждень блокування месенджер втратив у Росії лише 3% активних користувачів, зате кількість переглядів каналів зросла — з 138,9 мільйона до 159,5 мільйона. 18 червня 2020 року Роскомнадзор оголосив про зняття обмежень — при цьому рішення суду про блокування так і не було скасовано.

Одразу після розблокування чиновники муніципального, регіонального та федерального рівнів почали масово відкривати свої Telegram-канали. Роскомнадзор і сам завів офіційний канал у месенджері — у листопаді 2020 року.

Підтримайте незалежну журналістику. Це не спливаюче вікно. Ви можете прокрутити далі або закрити це сповіщення

Doberman Media працює без інвесторів і грантів — лише завдяки вам. Ваша допомога, навіть невелика, дає нам змогу продовжувати роботу. Допоможіть нам вижити: оформіть підписку або підтримайте разово. Не маєте змоги задонатити? Просто перешліть цей текст другу.

Росія, 2025–2026: «уповільнення» як нова тактика

У 2025 році Росія пішла іншим шляхом — замість лобового удару почала методично відкушувати функції по шматочку.

У серпні 2025 року Роскомнадзор заблокував у Telegram і WhatsApp можливість дзвінків під приводом боротьби з телефонним шахрайством. Критики зазначили, що шахраї працюють і в месенджерах, підконтрольних владі, — крок, вочевидь, переслідував іншу мету.

У жовтні 2025 року проблеми з доступом до месенджерів почалися спочатку в південних регіонах, потім поширилися на 34 регіони, включно з Москвою та Санкт-Петербургом. Роскомнадзор офіційно підтвердив «часткові обмеження».

З 10 лютого 2026 року відомство перейшло до уповільнення медіафайлів. За даними голови Мінцифри Максута Шадаєва, месенджер не відповів приблизно на 150 тисяч запитів про видалення забороненого контенту. Із початку 2025 року Роскомнагляд направив Telegram близько 305 тисяч вимог про видалення протиправних матеріалів.

26 лютого 2026 року РБК, посилаючись на джерела, близькі до Кремля, повідомив, що в перших числах квітня Telegram можуть повністю заблокувати в Росії. Припускається, що месенджер при цьому збереже роботу лише на фронті.

Месенджер «Макс»: державний клон із функцією стеження

Паралельно з обмеженнями влада просуває альтернативу. Месенджер Max — розробка холдингу VK — працює з весни 2025 року і візуально дуже сильно нагадує Telegram. До грудня 2025 року в ньому зареєструвалося 75 мільйонів користувачів — більше половини населення Росії.

Логіка просування була сформульована відверто. Голова комітету Держдуми з інформполітики Боярський заявив, що Telegram у Росії не буде заблокований, поки канали з «правильним висвітленням порядку денного» не перейшли в Max. Тобто повне блокування — питання часу і швидкості міграції провладних медіа.

Експерти з безпеки описують Max куди жорсткіше. Встановлення застосунку, за їхніми словами, рівнозначне добровільному надяганню «електронного браслета»: воно потенційно збирає дані не лише про переписку, а й про контакти, біометрію та інші дії користувача. Тим, кому потрібен Max для службових цілей, радять тримати його на окремому дешевому телефоні без особистих даних.

Чому Росія — це не Іран: три принципові відмінності

Попри всю схожість сценаріїв між Іраном і Росією є кілька принципових відмінностей.

Залежність армії. Telegram став критично важливим інструментом для координації бойових дій, збору пожертв і управління підрозділами — через нього зокрема закуповують і керують дронами. Дмитро Пєсков був змушений заявити, що месенджер не блокуватимуть у прифронтових зонах, — хоча це технічно абсурдно.

Масштаб аудиторії. За даними Mediascope, добова аудиторія Telegram у Росії в грудні 2025 року сягнула 74,3 мільйона людей, місячна — 93,6 мільйона. Це не месенджер для опозиції — це інфраструктура країни.

Самосаботаж еліт. Величезна кількість чиновників — від мерів до співробітників адміністрації президента — «підсіла» на Telegram і використовує його для службових цілей, зворотного зв’язку з громадянами та неформального спілкування. Як і в Ірані, держава виявилася заручником власної заборони.

Політолог Катерина Шульман порівнює боротьбу з інтернетом у Росії з антиалкогольною кампанією пізнього СРСР: вона викликає величезне роздратування населення, тому що посягає на саму «тканину життя», — і врешті-решт програє з тих самих причин.

Інші країни: хто ще пробував

Випадки блокувань Telegram по всьому світу утворюють стійкий патерн — завжди одні й ті самі приводи і завжди одні й ті самі наслідки.

У липні 2021 року Куба заблокувала Telegram та інші соціальні мережі, щоб зупинити поширення інформації під час антиурядових протестів. Куба — один із небагатьох випадків, де блокування зберігається й досі.

У березні 2024 року іспанський суд на три дні заблокував Telegram за скаргами медіакомпаній на піратство — але згодом визнав цей захід «надмірним і непропорційним» та скасував рішення.

В ОАЕ в Telegram заблокували не сам месенджер, а лише функцію голосових дзвінків — щоб захистити місцевих телекомунікаційних операторів від конкуренції.

Як обходять блокування: від VPN до супутника

Арсенал інструментів обходу блокувань за ці роки став дуже різноманітним.

VPN — наймасовіший метод. У період січневої блокади 2018 року в Ірані іранці користувалися VPN-інструментом Psiphon 2,2 мільйона разів на годину. Влада намагається блокувати й VPN: лише за 2025 рік Роскомнагляд обмежив доступ майже до 260 VPN-сервісів.

Digital Resistance — групи хакерів і програмістів, які допомагають Telegram орендувати додаткові потужності для обходу блокувань. Саме вони врятували месенджер у Росії у 2018 році.

Starlink і супутниковий інтернет. В Ірані, попри загрозу смертної кари за використання Starlink, ним користуються близько 100 тисяч людей.

Bluetooth-месенджери — застосунки, що передають повідомлення від пристрою до пристрою без інтернету. Радикальна альтернатива на випадок повного «шатдауну».

Є й парадоксальний побічний ефект: співзасновник іранського месенджера Soroush сам визнав, що блокування Telegram підштовхнуло іранців до завантаження VPN — і це відкрило їм доступ до багатьох інших заборонених у країні сайтів. Цифрове суспільство швидко адаптується: навіть старше покоління вчиться користуватися VPN, якщо інструмент їм справді необхідний. В Росії навички обходу блокувань передаються буквально від онуків до бабусь.

Чому блокування не працюють

Telegram від самого початку створювався з розрахунком на те, що його блокуватимуть. Додаток підтримує вбудовані проксі (MTProto) і легко працює через будь-який VPN. Чим сильніший тиск — тим більше людей дізнаються про способи обходу.

Є й суто економічний вимір. В Ірані, де мільйони людей вели бізнес через канали, будь-яке жорстке блокування негайно б ударяло по кишені — і по репутації влади. У Росії — аналогічно: у 2018 році веєрне блокування IP-адрес призвело до збоїв у логістичних ланцюгах і супермаркетах, але не зупинило сам месенджер ані на день.

Головна іронія блокувань полягає в тому, що сама держава нерідко «підсаджена» на Telegram і використовує його для службових цілей, координації та пропаганди. Під час іранських протестів державні агентства часом залишалися єдиними, хто публікував інформацію саме в офіційно заблокованому Telegram. Повна заборона означала б вимкнення власної ж машини.

Матеріал підготовлено також на основі даних РБК, «Фонтанки», CNews, «Нової газети Європа», Mediascope, GAMAAN, re-russia.net, Wikipedia (Censorship of Telegram, Блокування Telegram в Росії) та інших відкритих джерел.