Як переслідують (і переслідували) геїв у Білорусі

Вчора на каналі Ірини Шихман вийшов фільм Нікити Лойка про переслідування геїв у Росії, який розповідає про тяжкий стан і переслідування ЛГБТ-людей у Росії після того, як Верховний суд РФ визнав «міжнародний рух ЛГБТ» екстремістською організацією. У фільмі детально описуються історії кількох чоловіків-геїв, які зіткнулися з переслідуванням, насильством, погрозами, тортурами з боку правоохоронних органів і суспільства, зокрема й з боку родичів.

Doberman Media вирішив розповісти, як у сусідній Білорусі переслідували й переслідують ЛГБТ-людей. 

Що відбувається? 

У 2021 році Білорусь зайняла 61-е місце із 150 у рейтингу країн, небезпечних для ЛГБТ. У країні майже не помічають злочини, скоєні на ґрунті гомофобії. Наприклад, учителя фізкультури, вбивцю гея Михайла Піщевського, який згодом помер у лікарні, засудили за статтями про хуліганство і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. 

Відомий лише один вирок, де під час ухвалення рішення врахували факт гомофобії. Це суд над 19-річним активістом «Окупай-педофіляй» Артемом Шляхтюком. Він побив хлопця за те, що той виявився геєм.

У Білорусі переслідують геїв?

Офіційно — ні. У Білорусі (поки що) немає закону, який обмежує права ЛГБТ. Ба більше, країна стала шостою з колишніх радянських республік, що скасували статтю за мужолозтво (після України, Естонії, Латвії, Литви та Росії). На цьому хороші новини закінчуються.

У Білорусі не можуть одружитися одностатеві пари. Згідно з конституцією, шлюб укладається між чоловіком і жінкою. Ба більше, у 2005 році в країні пропонували повернути до кримінального кодексу статтю за чоловелозтво. Із такою пропозицією тоді виступив депутат Віктор Кучинський.

“Моя позиція як депутата така: всіх цих “голубих” та інших треба по повній програмі валити”, — заявив чиновник тодішньому міністрові внутрішніх справ Володимиру Наумову. 

У Білорусі на законодавчому рівні відсутня відповідальність за дискримінацію на ґрунті сексуальної орієнтації. Стаття 22 конституції говори про те, що всі рівні перед законом і мають право на рівний захист своїх інтересів.

“У Білорусі практично відсутні легальні механізми захисту й просування прав ЛГБТ. Ба більше, простежується стійке неприйняття того, що ЛГБТ мають володіти правами й можливостями нарівні з усіма іншими членами суспільства”, — говорила активістка правозахисного центру “Ідентичність” Катерина Борсук.

У 2015 році керівництво футбольного клубу “Динамо” (Мінськ) не взяла на роботу Валентина Середу через його сексуальну орієнтацію. Він претендував на посаду керівника відділу маркетингу. Фанати клубу дізналися про його орієнтацію і написали звернення з вимогою не брати на роботу гея. 

У свою чергу клуб опублікував заяву, де зазначив, що Середа “своїми непрофесійними діями завдав істотної шкоди іміджу та репутації клубу”. У чому саме полягають ці дії, клуб не пояснив.

А як було раніше?

Важко уявити, але у 2001 році в Мінську відбувся перший гей-прайд. За різними даними, у ньому взяли участь від 500 до 2000 осіб. 

У 2001 році в центрі Мінська відбувся перший в історії країни прайд-парад, у якому, за різними даними, взяли участь від 500 до 2000 людей. Люди у яскравих карнавальних костюмах під райдужними прапорами пройшли проспектом Незалежності (тоді Скарини) від будівлі Цирку до Паньківського скверу на Жовтневій площі.

15 травня 2010 року в Мінську відбулася хода «Слов’янського гей-прайду 2010», участь у якій взяли близько 30 активістів. У руках у демонстрантів був 12-метровий райдужний прапор. Учасники пройшли близько 400 метрів вулицею Сурганова, зупинилися, розгорнули прапори, почали скандувати: «Гомофобія — це хвороба!», «Гей-равноправ’я без компромісів!», «Білорусь без гомофобії!» Після короткого мітингу учасники ходи пройшли ще близько 150 метрів, після чого спецназ жорстко їх розігнав, відібрав прапор і побив деяких учасників акції. Декілька людей були затримані.

Люди в яскравих карнавальних костюмах під веселковими прапорами пішли по проспекту Незалежності (тоді Скорины) від будівлі цирку до Паніковського скверу на Жовтневій площі.

Одним із організаторів прайдів у Мінську був Едуард Тарлецький. Наприкінці 90-х він створив журнал “Форум Лямбда”, що порушував проблеми прав ЛГБТ.

Він з’явився у серпні 1998 року і до 1999 року називався просто “Форум”.

2 червня 1999 року журнал отримав свідоцтво Державного комітету з преси і почав виходити офіційно. Тираж був невеликий. Журнал розсилали по бібліотеках, книжкових палатах, міністерствах і відомствах. Усе для того, щоб заявити про існування ЛГБТ-спільноти.

За 2 роки журналу анулювали свідоцтво про реєстрацію. Попри це журнал і далі видавався. До 2002 року вийшло 23 номери. Офіційний тираж становив 299 примірників.

Едуард Тарлецький виїхав із Білорусі у 2008 році, побоюючись переслідування. Він став першим відкритим геєм у Білорусі та першим, хто створив першу ЛГБТ-організацію в Білорусі.

Що відбувається з геями в Білорусі зараз?

Після протестів 2020 року сексуальна орієнтація стала приводом для цькування людей. 10 грудня 2021 року затримали прес-секретаря А1 Миколи Бределєва. На відео його змусили розповісти про своє особисте життя й зізнатися в тому, що він гей.

“Ця історія з Колею Бределєвим багатьох дуже згуртувала. Коли над людиною чинять насильство через поширення її інтимних фото, секс-іграшок, зізнань на камеру, то тут дуже чітко видно, що зло — не ця людина, а ті, хто це з нею робить. Але це все одно викликає страх, бо в тих людей є мандат на безмежне насильство”, — розповідавпредставник могилівської ЛГБТ-ініціативи “Нові регіони”.

Костя, співкоординатор ініціативи, також зазнавав переслідувань з боку силовиків. Над ним знущалися в РОВД, а його особисту інформацію виклали в паблік. 

Активістку і музиканта Женю Велько затримали у вересні 2020 року на жіночому марші. “Після затримання я багато чого вислухав на свою адресу, силовики питали, чи робив я операцію, п..р я чи ні. У РУВД говорили, що такі чоловіки, як я, країні не потрібні. На щастя, мене не били”, — розповідавактивіст. 

На думку Дар’ї, представниці ініціативи “Ідентичність і право”, що захищала права ЛГБТ, до виборів 2020 року відчувалося потепління для громадських активістів. Після 9 серпня співпраця з державою стала безглуздою.

“Правова прогалина і тотальна політика мовчання та пасивності ставлять хрест на такому роду взаємодії” — говорила вона. 

• У 2023 році в Білорусі підготували проєкт змін до КоАП із забороною ЛГБТ, педофілії та зміни статі. У липні 2025 року законопроєкт внесено до парламенту. За інформацією об’єднання колишніх силовиків BELPOL, у КоАП з’являться дві адміністративні статті: 19.14 (Пропаганда гомосексуальних стосунків або зміни статі) і 19.16 (Пропаганда бездітності). За ними людину можуть оштрафувати, відправити на громадські роботи або заарештувати.