«Повернути мої 22, мене б ні один дядько не трахав, а вся планета» — сповідь старої шльондри

Учора натрапив на один цікавий пост у блогера, який рефлексує на тему полігамності геїв: мовляв, чоловіча стать за своєю природою блядська, тому й не хочуть стосунків або хочуть, але з елементом свободи — тобто ліцензією на блядство.

Довідка про мою змазану доріжку: усе почалося в 18 років. Було тричі стосунки по 3 роки, двічі по пів року і зараз уже 5 років. Усього без зобов’язань я прожив сумарно лише 4 роки. Саме в ці роки я й був полігамен по повній.

Усі стосунки були зі звичайними хлопцями — по любові. Якась дивна хуйня виходить.

І ось я задумався: а полігамен я взагалі? Хлопці тоді змінювалися в мене як рукавички. Я їх ділив на групи: ресурсні, розумні і для здоров’я. Ресурсні — ті, про кого я знав усе, були забезпечені, самодостатні, і я чомусь був упевнений, що вони поділяться зі мною ресурсами. Розумні — ті, що ділилися мізками, досвідом, знаннями. А для здоров’я — їхні імена я навіть не питав. Коротше, через секс я намагався вирішити всі свої проблеми разом.

Зараз, з висоти прожитих років, запитую себе: а чому я тоді стрибав з хую на хуй і не роблю цього зараз? І чи справді мені були потрібні всі ці зв’язки? Давайте зануримося в мої юні роки — без грошей, без мізків, у повній жопі. Цими зв’язками я закривав порожнечу в душі й у дупі, а заодно женувся за фінансовою стабільністю. Мета була проста: або підчепити ресурсного мужика (заради справедливості, усіх ресурсних мужиків я щиро любив), або видурити дельну пораду, як вирватися з цієї непроглядної злидні. Якби тоді OnlyFans був такий популярний, я б у порно почав зніматися в 22 — і що, не можна чи як?

Але от зараз я розумію, що полігамність — це не про «чоловічу природу» і не про вічну спрагу свободи. Це про виживання. Коли тобі 18—22, світ — суцільний стрес: ні копійки, ні зв’язків, ні плану Б. І секс стає валютою. Ресурсний дядько — раз, і дах над головою або зв’язки на випадок проблем. Розумний — раз, порада, як вчинити в тій чи іншій ситуації. А «для здоров’я» — просто розрядка, щоб закрити порожнечу в душі й дупі. Я не був сексоголіком «завжди мало», я був голодним вовком у зграї гієн.

Зараз? У мене стабільність і впевненість у завтрашньому дні. І що? Стрибати не тягне. Бо порожнеча заповнена: є гроші, є цілі, є хлопець на 5 років, з яким можна і в дупу, і в душу. Полігамія пішла, як підлітковий прищ. Блогер має рацію наполовину — мужики блядуни, але не від природи, а від дефіциту. Дай ресурси, дай впевненість — і половина «полігамних» геїв сяде в моногамію швидше, ніж ти скажеш «next».

До речі, в російськомовному сегменті хортка помітив одну особливість, якої ще 3 роки тому не було, — всі поголовно відкрили свої телеграм-канали з продажем нюдсів, такий мейнстрим. Замість одного спонсора — тисячі підписників. Поверніть мої 22, мене б ні один дядько не трахав, а вся планета. Монетизація молодості. Виходить така цифрова блядь.