США становятся угрозой для Европы, – Financial Times

Зовнішньополітичний оглядач газети Financial Times Ґідеон Рахман вважає, що речь віцепрезидента США Джей Ді Ванса на Мюнхенській конференції з безпеки минулого тижня, в якій він заявив, що свобода слова і демократія перебувають під загрозою з боку європейської еліти, мала зворотний ефект. Вона переконала багатьох слухачів у тому, що тепер самі Сполучені Штати стають загрозою для Європи.

Як пише Рахман, у натовпі за межами конференц-зали один із провідних німецьких політиків сказав йому: «Це була відкрита атака на європейську демократію». Високопоставлений дипломат зазначив: «Тепер абсолютно очевидно: Європа залишилася сама». Коли журналіст запитав, чи вважає він тепер США противником, той відповів: «Так».

Автор статті стверджує, що найпозитивніша оцінка його слів, яку він почув, була: «інфантильна нісенітниця», адресована американській аудиторії і тому гідна ігнорування. Але якщо розібрати слова Венса і помістити їх у контекст рішення Дональда Трампа піти на зближення з Володимиром Путіним, оминаючи Україну і Європу, стає ясно, що американські культурні війни, міжнародна безпека і європейська політика тепер нерозривні.

Що зробив Венс? Він змінив уявлення про свободу, демократію та спільні цінності, які вже 80 років є основою західного альянсу. У його баченні боротьба за свободу в Європі вже не зводиться до стримування агресивної Росії, як це було для Гаррі Трумена чи Рональда Рейгана. Для Венса боротьба за свободу — це битва за порятунок «західної цивілізації», як її визначають Ілон Маск та інші, від загрози масової імміграції та «вірусу пробудженої свідомості» (woke mind virus).

Ідеологія адміністрації Трампа означає, що в певних аспектах вона має більше спільного з Путіним, ніж із Володимиром Зеленським. Путін сприймається як воїн, який бореться за свою країну і консервативні цінності, а український президент — як нахлібник із неправильними друзями в Європі.

Для адміністрації Трампа справжніми союзниками в Європі є крайні праві сили. Закликаючи до того, щоб Альтернатива для Німеччини (AfD) отримала доступ до влади, Венс фактично вимагає, щоб Європа перетворилася на масштабну версію Угорщини Віктора Орбана — м’яку автократію з дружнім ставленням до Путіна. Показово, що під час конференції в Мюнхені Венс знайшов час зустрітися з Алісою Вайдель, співголовою AfD, але не з канцлером Олафом Шольцем.

В оцінці Рахмана сказане Венсом характеризувалося глибоким лицемірством. 

Аргументи Венса були класичним російським прийомом «А що щодо…» (whataboutism) — спробою відвернути увагу від готовності Трампа зрадити Україну.

Очевидно, що Трамп має намір домовитися з Путіним щодо України через голови Зеленського і європейців. Це може мати трагічні наслідки для Києва, якому, можливо, доведеться погодитися на територіальні втрати без гарантій безпеки на майбутнє. Альтернатива — боротися далі без американської допомоги.

Наслідки для всієї Європи теж тривожні. Путін хоче вивести війська НАТО з усієї території колишнього радянського блоку.

Європейські чиновники вважають, що Трамп, найімовірніше, погодиться вивести американські війська з країн Балтії і, можливо, далі на захід, залишаючи ЄС беззахисним перед російською армією, яка, згідно з попередженнями урядів країн НАТО, готується до більш масштабного конфлікту за межами України.

Що робити Європі?

Понятно, пише Рахман, що США більше не можна вважати надійним союзником для Європи. Але політичні амбіції адміністрації Трампа в Європі означають, що тепер Америка — це ще й противник, який загрожує демократії і навіть території Європи (наприклад, у випадку з Гренландією).

Що ж робити? Європейцям потрібно терміново готуватися до того дня, коли американські гарантії безпеки будуть остаточно зняті. Це вимагає як створення самостійної оборонної промисловості, так і формування європейської угоди про взаємну оборону поза НАТО, яка включала б не тільки країни ЄС, а й Великобританію, Норвегію та інших партнерів.

Автор упевнений, що Трамп використовуватиме будь-які важелі, щоб змусити європейських союзників підкоритися його вимогам — від торгівлі й безпеки до їхньої внутрішньої політики. Це означає, що Європі потрібно почати складний процес «зниження ризиків» у відносинах із США, визначаючи сфери небезпечної залежності й позбавляючись від них.

Автор попереджає: якщо Європа довірить свою критичну інфраструктуру технологіям Маска, це створить нову серйозну вразливість для неї. Адміністрація Трампа також вимагатиме від Європи купувати більше американської зброї. Але в умовах поточної політичної ситуації це було б великою помилкою.

Рахман зазначає, що багато європейців не сприймуть його ідею зменшення залежності від США та зміцнення власної безпеки, оскільки вважатимуть це нереалістичним. Але їм варто усвідомити, що тепер під загрозою їхня свобода. «Венс мав рацію в цьому питанні. Але не в тому сенсі, в якому він думав», — пише американський оглядач.