Приховані історії: видатні особистості СРСР, які жили в тіні своєї орієнтації

У Радянському Союзі, як відомо, сексу не було і обговорювати свою сексуальну орієнтацію не було не тільки непристойно, а й небезпечно для життя. З 1934 року в СРСР діяла кримінальна стаття “за мужолозтво” (ст. 121 Кримінального кодексу СРСР*), але сьогодні ми поговоримо про видатних особистостей радянського кінематографа, театру і музики, які не цуралися одностатевих стосунків.

ЗАКОН РСФСР ВІД 27.10.60 “ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ РСФСР” (РАЗОМ ІЗ “КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ РСФСР”)
СТАТТЯ 121. ЧОЛОВІКОЛЮБСТВО
– Статевий акт чоловіка з чоловіком (мужолозтво) – карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
– Чоловолозтво, вчинене із застосуванням фізичного насильства, погроз, або щодо неповнолітнього, або з використанням залежного становища потерпілого, – карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Фаїна Раневська (за чутками)

До цих пір ходить немало чуток навколо особистого життя великої актриси. І багато хто вперто робить висновок, що Фаїна Георгіївна все-таки надавала перевагу жінкам. Пам’ятаєте її знамените висловлювання: “Лесбійство, гомосексуалізм, мазохізм, садизм – це не збочення. Збочень власне тільки два: хокей на траві і балет на льоду”.

Георгій Міллер (за повідомленнями близьких, але сам актор не здійснив камінг-аут)

Він уособлював усю нечисту силу радянського кінематографа. Так актор називав себе сам через нелюдимий характер. Колеги й сусіди звинувачували в усіх смертних гріхах актора, і насправді відсутність особистого життя породжувала багато чуток щодо його орієнтації. Хоча, звісно, сам Георгій Францевич ніколи відкрито не заявляв про свою гомосексуальність.

Юрій Богатирьов (за повідомленнями близьких, але сам актор не здійснив камінг-аут)

Свій серед чужих, чужий серед своїх, – так можна охарактеризувати життя цього приголомшливого актора. В реаліях радянського буття Юрій Георгієвич дуже болісно сприймав свою так звану особливість. Заперечення своєї природи призвело врешті-решт актора до тяжкої депресії, а згодом до алкоголізму, який і став причиною передчасної смерті цього великого актора.

Рудольф Нурієв (здійснив камінг-аут)

Попри світову славу й захоплення найвищих посадовців у СРСР, на Батьківщині Нурієва чекало одне: тюремне ув'язнення з конфіскацією майна. Тож його знаменитий стрибок до свободи в аеропорту Парижа був радше вимушеним кроком. Говорять, Рудольф Хаметович мав дуже кепський характер, до прикладу, його улюбленою розвагою на заході було цілувати при зустрічі людей у губи, а потім іронічно зауважувати, що це стародавня російська традиція.

Юлія Лемігова (здійснила камінг-аут)

російсько-американська підприємиця і колишня модель. Перша віце-міс СРСР у 1990 році і друга віце-міс на конкурсі краси «Міс Всесвіт» у 1991 році. Вона вже багато років живе в США. У двохтисячних модель почала зустрічатися з відомою тенісисткою Мартіною Навратіловою і в 2014 році після відкритого чемпіонату США Навратілова зробила пропозицію коханій, і вже через пару місяців пара побралася в Нью-Йорку.

Сергій Ейзенштейн (здійснив камінг-аут)

Новатор, творець культових фільмів, що увійшли до золотого фонду світового кінематографа, Сергій Ейзенштейн ніколи не приховував своїх ніжних почуттів до чоловіків. Попри наявність дружини, у багатьох своїх фільмах він відверто захоплюється красою чоловічого тіла. “Якби не Маркс, Енгельс і Ленін, я б був другим Оскаром Вайльдом”, — говорив великий режисер.

Вадим Козин (здійснив камінг-аут)

Відомо, що Вадим Козін отримав орден Червоної Зірки за виступ на фронті під час Другої світової війни, але навіть це не допомогло легендарному співакові уникнути тюремного ув’язнення «за мужолозтво». Причому Вадим Козін — єдина знаменитість СРСР, засуджена за гомосексуалізм двічі. Загалом артист провів у таборах близько 15 років свого життя

Сергій Йосипович Параджанов (здійснив камінг-аут)

Одним із найяскравіших радянських бісексуалів і одним із найвідоміших людей, які зазнали переслідувань за гомосексуальність, став видатний режисер Сергій Йосипович Параджанов. Ім'я при народженні — Саркіс Параджанян (1924–1990-ті роки життя). Режисер провів у в'язниці чотири роки після того, як був засуджений за сумнозвісною статтею 121. Параджанов зняв за своє творче життя 8 фільмів і написав чотири сценарії.

Геннадій Леонідович Бортніков (за чутками)

1939-2007 роки життя. Актор радянського театру і кіно 1960-1980-х років. Він був справжнім кумиром свого покоління. Ролі 30-річного Бортникова в постановках театру імені Моссовєта принесли йому неймовірний успіх. Упродовж багатьох років Бортников був одним із провідних акторів театру, найвизначніші роботи — Раскольников у «Петербурзьких сновидіннях» і Смердяков у «Братах Карамазових» за Ф. М. Достоєвським, головна роль у виставі за повістю Г. Бьолля «Глазами клоуна» — постановка і сценографія Геннадія Бортникова. Він і згодом займався режисурою. Особисте життя Бортникова завжди залишалося поза полем зору публіки, і тому воно оповите легендами про немислиму силу переживань і навіть трагедій. Наприклад, говорили, що якийсь студент отруївся таблетками й залишив зворушливого листа з освідченнями, адресованими Бортникову. Ці історії, оброслі деталями й перетворені на легенди, дійшли до початку 2000-х років, коли актор, майже забутий, тихо закінчив своє життя.