Трамп заявив, що бомбить Іран заради захисту геїв. Правозахисники звинувачують його в лицемірстві, а Кремль — у «подвійних стандартах»

Президент США Дональд Трамп виступив із неочікуваним обґрунтуванням військової операції проти Тегерана. На пресконференції в Білому домі він заявив, що удари по Ірану продиктовані зокрема бажанням захистити місцевих представників ЛГБТ-спільноти. Розповідаємо, як на цю заяву відреагували правозахисники, світові лідери та чому експерти називають цей конфлікт першою «TikTok-війною».

Що саме сказав Трамп?

Американський лідер стверджує, що сексуальні меншини в Ірані нібито самі підтримують бомбардування. «Їх убивають, їх скидають з дахів будівель. Вони хочуть, щоб ми продовжували бомбити, тому що їхнє життя в набагато більшій небезпеці», — заявив Трамп.

Раніше президент США вже погрожував повернути Іран у «кам’яний вік», пообіцяв знищити всі мости й електростанції в країні, якщо Тегеран не відкриє Ормузьку протоку. При цьому сам Трамп підкреслює, що не боїться можливих звинувачень у воєнних злочинах через свої дії.

Правозахисники: «Бомби не приносять свободу»

Заява Трампа викликала різке засудження серед тих, кого він нібито збирався захищати. 5 квітня правозахисні організації оприлюднили спільну заяву, в якій підкреслили, що боротьба за права ЛГБТ+* невіддільна від боротьби за мир.

Активісти відзначили кілька ключових моментів:

Військові удари лише погіршують становище. Бомбардування цивільної інфраструктури вражають по найуразливіших групах населення.

Правозахисники нагадали, що адміністрація Трампа раніше намагалася посилити міграційну політику й депортувати двох іранських геїв назад на батьківщину. «Спершу адміністрація намагалася депортувати геїв в Іран, а тепер бомбить Іран, щоб їх захистити», — цитують джерела заяву активістів.

Як реагує світ і сам Іран?

Ситуація навколо Ірану стрімко загострюється не лише у військовій, а й у дипломатичній сфері:

• Реакція Москви та Пекіна. У Кремлі назвали риторику Трампа «черговим доказом подвійних стандартів» і виступили проти використання правозахисної повістки як приводу для інтервенцій. Китай також засудив погрози застосування сили, закликавши до деескалації, щоб уникнути гуманітарної кризи.
• «TikTok-війна». Конфлікт уже отримав таке прізвисько в соцмережах. Іранські дипломати почали використовувати меми та іронічні відеоролики для висміювання заяв Білого дому.
• Енергетичний шантаж. У відповідь на погрози Трампа Тегеран офіційно відмовився відкривати Ормузьку протоку, що ставить під удар стабільність світового енергетичного ринку.
• Зміна влади в Тегерані. На тлі кризи контроль над Іраном фактично взяв на себе Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), пояснивши це недієздатністю верховного лідера Алі Хаменеї.

Для Кремля та інших геополітичних опонентів США риторика Трампа стала «неочікуваним козирем». Москва використовує цей інцидент як підтвердження тези про «розкладальний вплив Заходу», який нав'язує свої цінності під прикриттям воєнної агресії. У підсумку спроба Трампа залучити на свій бік ліберальну громадськість призвела до зворотного результату: правозахисний рух розколовся, а противники США отримали новий інструмент для критики Вашингтона.