Чоловіче здоров’я: Чому важливо долати страхи та стереотипи

Ідеальний чоловік ніколи не хворіє.

Тому що здоров’я (особливо зовнішнє) — неодмінний атрибут мужності.

А отже, справжній чоловік хронічно здоровий. Навіть попри важкі умови праці, несприятливий клімат, втому, стреси, недосипання, авітаміноз, погану спадковість, зловживання алкоголем, тютюном і кофеїном.

До лікаря справжній чоловік потрапляє у двох випадках: коли сокира в спині заважає сидіти і коли його після інфаркту у сорок п’ять років привозять до моргу.

На тих слабаків, що самі собі признаються в хворобах, справжній чоловік дивиться зверхньо. Теж мені ніженка! Тридцять сім і п’ять у нього! Можна подумати, це комусь заважає!

Ходити раз на рік на регулярний чек-ап? Так чинять лише сопливці та іпохондрики! Єдине виправдання для цього безглуздого заходу — законодавчі норми. Але навіть тоді, потрапивши до кабінету лікаря, справжній чоловік і далі стверджує, що здоровий, як бик.

Просто за місяць до профогляду потрібно перестати бухати.

Усі ці стереотипи настільки ж абсурдні, наскільки й живучі. 

І в суспільстві вони справді переважають. 

Із близьких мені людей ретельно й регулярно стежив за своїмздоров’ям лише дід по батьківській лінії. Видно, його здорово прихопило десь у віці 35. Відтоді дід майже не пив, стежив за харчуванням, робив зарядку і свято виконував усі призначення лікарів. 

За це над ним у селі посміювалися.

У підсумку дід усіх односельців і пережив, включно з найсильнішими, найвитривалішими й найвідважнішими. 

Бо здоров’ям (як і сексом) потрібно займатися.

І чоловіче здоров’я тут нічим не відрізняється від будь-якого іншого — дитячого чи жіночого.

Про те, як ми ставимося до себе, говорить суха статистика. Жінки живуть довше за чоловіків. Загалом у світі — на п’ять років. І, що характерно, немає такої країни у світі, де б чоловіки в середньому жили довше.

І щось я сумніваюся, що в цьому винен хтось інший, окрім нас самих.

Ми себе не бережемо. А треба б берегти!

Лікарям потрібно показуватися, регулярно і різним. 

Ось коли ви востаннє були в кабінеті уролога? 

Розумію, тут питання з підступом. Хто ніколи там не був, той не зрозуміє, про що йдеться. А хто був, удруге добровільно не піде. Уролог — це як стрибнути з парашутом. Лише вперше не страшно.

А коли стає зрозуміло, що цей спеціаліст може з тобою зробити, ходити до нього ох як не хочеться.

Але, знову ж таки, треба.

Чи знали ви, що за останні 50 років чоловіча фертильність упала вдвічі? Причому ніхто точно не знає чому. Чи то забруднення довкілля, чи то сидячий спосіб життя, чи то смартфони — щось губить сперматозоїди.

Хтось, може, й зрадіє власній стерильності, але точно не люди, які колись планують продовжити свій рід.

Людське тіло генетично розраховане на 38 років служби. Після завершення цього гарантійного строку наш організм починає потихеньку розвалюватися.

То одне заболить, то друге. То шию зведе, то колінко заноїть.

Як жартував Семен Альтов,навіть якщо ти всю ніч спав удома, зранку у тебе такий вигляд, ніби ти пив, курив і морально розкладався.

Виїхати в молодості більше не вийде. 

Відтепер доведеться стежити і за здоров’ям, і за харчуванням, і спосіб життя вести максимально пуританський.

Бо тільки так вдасться прожити довго.

А я хочу жити довго. Дуже вже цікаво, чим усе це закінчиться.