Історія кохання в гей-барі 1960-х. Чому нова роль у Лондоні стала для зірки мюзиклів Бена Платта найособистішою в кар'єрі

Актор Бен Платт виконує головну роль у лондонській постановці мюзиклу Midnight at the Never Get, який розповідає історію кохання двох чоловіків у Нью-Йорку 1960-х років. Для лауреата премії «Тоні», який здобув світову популярність завдяки проєкту «Дорогий Еван Гансен», ця робота стала першим досвідом виконання ролі відкритого квір-персонажа на театральній сцені.

Платт відкрито визнає, що протягом усього життя його постійним супутником є висока тривожність. В інтерв’ю виданню The Guardian він зазначив, що справлятися з цим станом йому допомагає підтримка чоловіка, актора Ноа Гальвіна, і можливість зосереджуватися на творчих проєктах. Наразі обидва подружжя працюють у театрах Лондона, що актор називає важливим чинником своєї психологічної стійкості.

Звільнення через музику

Дія мюзиклу Midnight at the Never Get відбувається в гей-барі Гринвіч-Вілліджу середини минулого століття. Платт грає Тревора — співака кабаре, який, за словами актора, «носить серце на рукаві», виявляючи щирість і емоційність. Постановка поступово розкривається як глибока й незвична історія, що виходить за межі стандартного жанру.

Для Платта виконання пісень Марка Зонненбліка має принципове значення. Попри 25-річний досвід роботи в театрі, він уперше отримав змогу зіграти багатогранного героя, чиї вокальні партії прямо описують деталі одностатевого роману. Актор називає цей досвід «звільняючим», оскільки раніше в його кар’єрі не було подібних ролей.

Політичний контекст і професійний шлях

Хоча мюзикл не задумувався як політичне висловлювання, він виходить у період, коли в США спостерігається стагнація або навіть регрес у сфері прав людини. Платт визнається, що ситуація в країні викликає у нього відчуття безпорадності й страху. Тим не менш він знаходить привід для оптимізму в політичних змінах усередині Нью-Йорка, пов’язуючи надії з новими лідерами міста.

Професійна кар’єра актора почалася у віці шести років. Ключовим етапом став мюзикл «Дорогий Еван Гансен», заради якого Платту довелося на кілька років повністю присвятити себе персонажу й емоційно складній ролі. Подальша робота над кіноверсією у 2021 році супроводжувалася суспільною критикою через вік актора, що він називає болісним, але важливим досвідом, який навчив його рухатися далі.

Проєкт довжиною в двадцять років

Однією з найнеординарніших робіт Платта є участь у фільмі Річарда Лінклейтера «Ми їдемо, їдемо, їдемо…» (Merrily We Roll Along) за мюзиклом Стівена Сондгайма. Режисер ухвалив рішення знімати картину в реальному часі протягом приблизно 20 років, щоб актори старіли синхронно зі своїми персонажами. Зйомки, у яких також беруть участь Пол Мескал і Біні Фелдштейн, мають завершитися до 2038 року, коли Платту виповниться 45 років.

Окрім довгострокових проєктів, Платт висловлює бажання колись зіграти в п'єсі «Ангели в Америці» Тоні Кушнера. Однак своїм ідеальним кар'єрним сценарієм він вважає регулярну появу нових, оригінальних творів, які можуть раптово змінити театральний ландшафт.