Чи можуть чоловіки ходити без сорочки? У Європі міста одне за одним запроваджують заборони на «оголені торси»

Із настанням літньої спеки багатьом чоловікам здається природним знімати зайвий одяг, прогулюючись міськими вулицями. Однак останніми роками європейські курорти та мегаполіси розпочали масштабний наступ на звичку ходити з оголеним торсом , перетворюючи це з питання особистого комфорту на предмет серйозних судових розглядів і великих штрафів.

Географія заборон і ціна питання

Тренд на посилення правил «дрес-коду» в громадських місцях найяскравіше проявився в Середземномор’ї. Іспанія стала лідером у цій боротьбі. У таких популярних містах, як Марбелья, Малага, Аліканте і на острові Майорка, за прогулянку без сорочки або в одному купальнику поза пляжною зоною тепер можна отримати штраф від 300 до 750 євро.

Особливу увагу приділено Барселоні. З лютого 2026 року тут набувають чинності оновлені правила громадянської поведінки. Міська влада усунула юридичну лазівку, яка десятиліттями заважала поліції карати порушників. Тепер у законі чітко прописано: перебування в громадському просторі без одягу, що прикриває торс, заборонено, за винятком місць для занять спортом. Штрафи за відсутність майки становитимуть від 120 до 300 євро, а за повну наготу — до 500 євро.

Не відстає і Франція. Близько 20 прибережних міст, зокрема Довіль, Нарбонну та Ла-Гранд-Мотт, ввели аналогічні обмеження. У Давилі штраф за появу з голим торсом у центрі міста або магазинах нещодавно зріс у кілька разів — з 17 до 150 євро.

Чому міста обирають жорсткість?

Муніципалітети пояснюють свої дії не «пуританством», а необхідністю захисту громадського порядку, гігієни та поваги до місцевих жителів.

Основні аргументи влади включають те, що відвідувачі без одягу в кафе та ресторанах часто відлякують інших клієнтів і створюють незручні ситуації.

Також влади прагнуть стерти межу між «пляжним курортом» і «функціонуючим містом», де живуть і працюють люди. А ще, на думку влади, міські вулиці, громадський транспорт і культурні об’єкти потребують дотримання інших норм поведінки, ніж берегова лінія.

Право на оголеність проти суспільного інтересу

Боротьба за право ходити без одягу дійшла до вищих судових інстанцій. У 2023 році Вищий суд Валенсії став на бік Алехандро Коломара, який гуляв голяка, аргументуючи це «ідеологічною свободою». Суд вирішив, що оскільки в конкретному муніципалітеті не було закону, який забороняє наготу, штрафи були незаконними.

Однак Верховний суд Іспанії у своїх останніх рішеннях (наприклад, у 2024 і 2026 роках) займає жорсткішу позицію. Судді наголошують, що нагота не є абсолютним правом, що можна практикувати в будь-якому місці. Згідно з позицією суду, перебування без одягу в таких місцях, як поліцейські дільниці або центральні площі, порушує права інших громадян на спокій і гідність.

На загальноєвропейському рівні Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі Стівена Гофа (відомого як «голий бродяга») постановив, що хоча нагота може бути формою самовираження (ст. 10 Конвенції), держави мають широку свободу дій для захисту громадського порядку. Суд визнав, що антисоціальна поведінка, нав’язувана оточуючим, не може бути виправдана правами людини.

Майбутнє чоловічої моди на вулицях Європи

Поступово в Європі формується консенсус: свобода людини закінчується там, де вона починає заважати комфорту більшості. Попри критику з боку захисників особистих свобод, які вважають такі заходи надмірним втручанням у приватне життя, більшість мешканців і власників бізнесу підтримують обмеження.

Для туристів і місцевих жителів висновок очевидний: вирушаючи з пляжу до міста по морозиво або в музей, чоловікам краще накинути футболку. Інакше «сонячні ванни» в центрі Барселони чи Малаги можуть обійтися в ціну повноцінного авіаквитка.