З моменту обрання Дональда Трампа президентом США у 2016 році відносини між Сполученими Штатами та Китаєм зазнали значних змін, що характеризуються посиленням напруженості та конкуренції. Повернення Трампа до Білого дому у 2024 році ознаменувало новий етап в американсько-китайських відносинах, із акцентом на жорстку політику та стратегічне протистояння.

Повернення Дональда Трампа на посаду президента США у 2024 році ознаменувало новий виток напруженості у відносинах із Китаєм. Жорстка політика адміністрації Трампа, спрямована на стримування Пекіна, несе в собі ризики як для глобальної економіки, так і для міжнародної безпеки…

Історичний контекст і еволюція стосунків

У 1970-х роках США і Китай почали зближення, зумовлене прагненням протистояти впливу СРСР. Американська політика того часу припускала, що економічне співробітництво з Китаєм призведе до його демократизації та інтеграції в ліберальний світовий порядок. Однак події, такі як придушення протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році, показали, що Китай має намір іти власним шляхом розвитку.

За часів президентства Барака Обами стратегія «Повороту в Азію» була спрямована на посилення американської присутності в регіоні, але не змогла суттєво змінити динаміку відносин із Китаєм. Під час першого терміну Трампа (2016–2020) США почали політику «декаплінгу» — поступового розриву економічних зв’язків із Китаєм, що супроводжувалося запровадженням тарифів і санкцій.

Повернення Трампа і посилення конфронтації

Другий термін Трампа почався із заяв про намір запровадити високі мита на всі китайські товари, що свідчить про продовження й посилення торгової війни. Адміністрація Трампа, до складу якої входять відомі критики Китаю, як-от спікер Палати представників Майк Джонсон, налаштована на агресивну політику стримування Пекіна. // Armenpress

Особлива увага приділяється Тайваню, який розглядається як ключовий елемент у стратегії протидії Китаю. Підтримка Тайваню з боку США посилюється, що викликає негативну реакцію Пекіна і підвищує ризик військової ескалації в регіоні.  // Відомості

Економічні та геополітичні наслідки

Продолжение политики “декаплинга” может привести к серьезным изменениям в глобальной экономике. Разрыв экономических связей между двумя крупнейшими экономиками мира способен вызвать дестабилизацию мировых рынков, перераспределение производственных цепочек и изменение торговых потоков. Кроме того, усиление санкций и тарифов может негативно сказаться на экономическом росте как в США, так и в Китае.

Геополітичне загострення конфронтації між США та Китаєм може призвести до формування нових альянсів і посилення напруженості в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Країни регіону можуть опинитися перед вибором між двома наддержавами, що ускладнить їхні зовнішньополітичні стратегії й може призвести до дестабілізації регіональної безпеки.

Можливі сценарії розвитку відносин Китаю та США

1. Ескалація торгової війни. Запровадження нових тарифів і санкцій може призвести до відповідних заходів з боку Китаю, що посилить економічне протистояння і негативно позначиться на глобальній економіці.
2. Військове протистояння. Посилення підтримки Тайваню та військової присутності США в регіоні може спровокувати військовий конфлікт із Китаєм, наслідки якого будуть катастрофічними для всього світу.
3. Дипломатичне врегулювання. Попри жорстку риторику, існує ймовірність того, що обидві сторони дійдуть розуміння необхідності діалогу та пошуку компромісів для запобігання глобальній дестабілізації.